Архіви 2011-06

"Венеційський" і "венеціанський" - слова- дублети

"Венеційський" і "венеціанський" - це морфологічні синоніми, точніше дублети, що не мають жодної семантичної відмінності. За зразком "емоційний", "офіційний", а не "емоціональний", "офіціальний" потрібно віддати перевагу слову "венеційський", позбувшись форми із зайвим іншомовним суфіксом "ан".
Слово "корИсний" у сучасній український літературній мові має лише один наголос - на другому складі. "КОрисний" - наголос діалектний і застарілий, як "тАблиця", "пИтання", "рОсійський" замість правильних "таблИця", "питАння", "росІйський".
Про різницю між "зачиняти" й "закривати". "Зачиняти" вживаємо тоді, коли йдеться про вікна, двері, раму, а також про позбавлення волі, ув'язнення. Наприклад: "Вечір такий теплий, що аж не хочеться вікон зачиняти" (Леся Українка), "Привезли Кармеля у велике місто в кайданах і зачинили в кам'яну темницю" (Марко Вовчок).
"Закривати" - це "затуляти", "загороджувати", "накривати", "закінчувати". Наприклад: "І день пройшов, і ніч настала, закрила тьмою береги" (Володимир Сосюра). Треба казати "закривати рот", "закривати рахунок", "закривати засідання".
"Мій найкращий словник" - така назва нового українського словника - Ореста Дубаса являє собою велику працю. Вона розрахована на дітей, але з нею з цікавістю ознайомляться і батьки. Тут зібрано відомості про українську мову, історію України, про українську природу, про українську музику. Словом, тут багато цікавих відомостей, які сприятимуть популяризації української мови та України в світі.

Займенник "їхній" - цілком літературний

Часто запитують: "Коли потрібно казати "їх", а коли "їхній"?»
"Їхній" - це присвійний займенник, що означає "належний їм". Наприклад: "Усі вони наче живі вставали в моїй уяві - хазяїн, хазяйка та їхні діти" (Михайло Коцюбинський). А "їх" - це форма родового або знахідного відмінка займенника "вони". Наприклад: "Ми поїхали в гості до родичів, а їх не виявилося вдома".
Деякі мовці, особливо ті, що перебувають під впливом російської мови, не дуже охоче вживають "їхній", бо в російській мові "ихний" є просторічним варіантом. Наголошую: в українській мові займенник "їхній" цілком літературний і не має жодних стилістичних обмежень.
Між дієсловами "користуватися" і "послуговуватися" значеннєвої відмінності майже немає. Порівняймо: "Михайло мав звичку послуговуватися книжними словами" (Лесь Мартович); "Ключа від чорного ходу мав батько і користувався інколи" (Юрій Смолич). Але "користуватися" в поєднанні з абстрактними іменниками має ще таке значення - "мати щось". Наприклад: "користуватися повагою", "користуватися популярністю", "користуватися правом недоторканності". У цьому разі його не варто замінювати на "послуговуватися".
Оксана цікавиться: "Як слово "семінар" буде в множині - "семінари" чи "семінарі"?. Іменник "семінар" належить до твердої групи відмінювання, тому в множині має форму "семінари".
Олексія цікавить наголос у слові "вартувати". Якщо йдеться про вартового, то наголос "вартУє". А коли маємо на увазі ціну, то може, запитує читач, треба казати "вАртує"?
Не треба вигадувати штучних наголосів. У сучасній українській літературній мові "вартувати" має такі значення: "охороняти когось чи щось", "стояти на варті", "перебувати біля хворого, допомагаючи йому".
Наприклад: "До замку я піду, ти вартуватимеш при вході" (Іван Франко), "Він спить, ми обидві вартуємо біля нього" (Іван Кочерга). А в розумінні "встановити якусь ціну" краще користуватися дієсловом "коштувати".
А ще Олексій просить навести правильну форму прикметника від назви "Алаш": "алашський" чи "аласький"?
Думаю, що за зразком "Сиваш - сиваський", "чуваш - чуваський", треба віддати перевагу формі "аласький". Не варто збільшувати кількість винятків.


Без "меседжів" цілком можна обійтися

Сьогодні - відповіді на низку запитань від радіослухачки Джульєтти з міста Запоріжжя.
Перше: чи мають кличний відмінок іменники, утворені від прикметників? Наприклад, "наречений".
Ідеться про субстантивовані прикметники та дієприкметники. Ці слова тільки за змістом стали іменниками, а за формою залишилися прикметниками й дієприкметниками. Оскільки форму кличного відмінка мають лише іменники, то "наречений", "коханий", "молодий", навіть субстантивувавшись, при звертанні вживаються в називному відмінку.
Друге: слів "очільник", "відтерміновувати", "меседж" немає в словниках. Чи є вони в мові, - запитує слухачка.
Кожна мова розвивається. У ній весь час з'являються нові слова для понять, які ще не мають назв, або ці нові слова розширюють синонімічні гнізда.
Словники не виходять щодня, тому не встигають фіксувати всіх нових слів. Слово "очільник" утворено від дієслова "очолювати", тобто, керувати, бути на чолі. Воно не суперечить законам українського словотвору і згодом з'явиться в словниках. Те саме можна сказати і про "відтерміновувати". Маємо синоніми "термін" і "строк". Від "строк" утворено "відстрочувати". Воно є в словниках. А тепер з'явилося й "відтерміновувати", тобто, перенести виконання на пізніший термін. А ось без слова "меседж" українська мова може цілком обійтися. По-нашому це буде "послання".
Третє: як правильно перекласти російський вислів "принимать решение"? Чи можна сказати "яке рішення ухвалив ти"?
Тут є кілька варіантів: "ухвалювати рішення", "виносити ухвалу" - в офіційному мовленні. Коли йдеться про неофіційну ситуацію, то ліпше сказати: "Що ти вирішив? або "Що надумав ти"?
Четверте: як перекладати російське дієслово "парить"? У словниках є "ширяти". Чи має воно синоніми?
Я так зрозумів, що радіослухачці не подобається дієслово "ширяти". Хоч це нормальне слово, наявне в творах авторитетних українських письменників. Наприклад: "Ось хрущ гуде понуро і зникає, а там орлан ширяє нерухомий" (Пантелеймон Куліш); "Помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген" (Олександр Ільченко). Крім "ширяти", у цьому значенні можна вживати "кружляти", "літати".
П'яте запитання: як перекласти російський сталий вислів "идти под гору"?
Цей вислів означає "розвиватися в несприятливому напрямку, гіршати", українською мовою "котитися вниз".
Шосте. Радіослухачка запитує, як відтворювати українською мовою російські імена й прізвища, а також німецькі та прізвища й імена з інших мов.
Російські та білоруські імена й прізвища ми пристосовуємо до своєї фонетико-морфологічної системи. Тобто, білоруси Яўген Дабравольські, Валянцін Чарноў, Алена Харужая українською мовою будуть Євген Добровольський, Валентин Чернов, Олена Хоружа.
Російські Александр Пушкин, Михаил Лермонтов, Борис Пастернак українською мовою будуть Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Борис Пастернак.
Білоруси наші імена й прізвища пишуть відповідно до своїх фонетичних особливостей. Наприклад, Володимир Сосюра та Олександр Довженко відповідно будуть Уладзімір Сасюра та Аляксандр Даўженка.
Росіяни пишуть Владимир Сосюра, Александр Довженко.
Імена Сергій, Василь, Роман білоруською: Сяргей, Васіль, Раман, російською - Сергей, Василий, Роман. А при перекладі з інших мов зберігаємо форми, наближені до оригіналу. Німецьке Філіпп, італійське - Джузеппе, польське - Юзеф (а не Йосип). Імператор Константин, а не Костянтин.
І сьоме питання. "Стосунки" і "взаємини" - це між людьми. "Відносини" - між державами, організаціями, країнами. Кажемо "інститут міжнародних відносин", "виробничі відносини", "дипломатичні відносини". Але "товариські стосунки, взаємини". Хоч слово "стосунки" рідше, але можна вживати також між організаціями й країнами.

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS