Шукання правди з навмисно заплющеними очима.
Колишній президент Кучма заговорив про справу Ґонґадзе і знову нічого не сказав, відбувшись натяками про причетність "іноземних" спецслужб, не вказавши яких саме, але, ніби ненароком, згадавши у зв'язку з цим "агентів ЦРУ" на акціях протесту проти нього. А які спецслужби могли бути причетні не до акцій протесту, а до подій, які ті акції протесту спричинили?
Президент Кучма створює враження, що він усе знав 10 років, але мовчав про головне.
І знав не тільки він. Виявляється, що «усе» знали більшість чільних політиків та посадовців. Ось, що сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі кілька тижнів тому колишній заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль.
Жахлива смерть журналіста, як вона описана у свідченнях засуджених міліціонерів-убивць, паном Кучмою знову відводиться в бік, а українцям натомість пропонується посмакувати змовою таємничих закордонних сил.
Але замість того, щоб зняти з себе хоч частку принаймні політичної і моральної відповідальності пан Кучма наштовхує українців на не менш важливі питання:
Чи означають його слова про "п'ять років тиску" на нього і "на Україну", що він як президент працював під зовнішнім впливом?
Чому він дозволив собі це робити і чому замовчує подробиці, можливо, продовжуючи вплив цих зовнішніх спецслужб на те, що відбувається в Україні і зараз?
Майже риторичним лунає також інше питання: невже це агенти спецслужб спровокували створення при Міністерстві внутрішніх справ України бригад міліціонерів, які чинили злочини включно з убивствами?
Що президент Кучма зробив для того, щоб не допустити цього, або покласти цьому край, коли дізнався про це?
Що він робить для цього як колишній державний діяч і теперішній громадський діяч зараз?
Які ще злочини були і можуть бути скоєні під прикриттям таємничості і з потуранням мовчанки українських політиків, посадовців та інших впливових осіб?