Архіви 2010-05

Ректор УКУ скаржиться на СБУ

students.jpg

Ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк під час інтерв'ю Бі-Бі-Сі цього тижня про одну з тем у міжнародних новинах поскаржився на надмірну увагу з боку Служби безпеки України.

Цей керівник одного з провідних і чи не єдиного з незалежних від держави українських вищих начальних закладів бідкався через проблеми з телефонним зв'язком, що на його думку можуть бути спричинені прослуховуванням його розмов, і переповів про візит представника СБУ та не дуже приємну розмову.

Кількома днями після розголосу про непорозуміння в університеті речниця СБУ підтвердила, що працівник служби безпеки дійсно відвідував кабінет ректора УКУ у Львові, але стверджувала, що такий візит і вимоги до керівництва університетів, аби вони застерігати студенів від протиправних дій, а фактично від участі в політичних акціях є, як було сказано, нормальною і законною практикою СБУ.

Так воно, напевне, і є - не протизаконно і, ймовірно, звично для Служби безпеки.

Для тих, хто не знайомий з корінням таких звичок, пропоную маленьку студентську розповідь з недалекого минулого.

Рання осінь1990 року. Студенти одного з ВУЗів їхали на сільськогосподарські роботи у Миколаївську область. Радянська система ще існувала і без примусової напівдармової праці колгоспи не могли збирати врожай, хоча і це не допомагало заповнити порожні полиці крамниць.

Але у повітрі вже віяло змінами. На перших місцевих виборах у низці областей перемогли кандидати від НРУ. Львівські, Івано-Франківські, Тернопільські та Рівненські ради першими підняли синьо-жовті прапори.

Український прапор студенти привезли з собою на Миколаївщину і підняли на щоглі над гуртожитком - колишнім піонерським табором.

Напевне у діях студентів було більше дитячої задерикуватості ніж політичної свідомості, але місцева влада сприйняла це набагато серйозніше, як спробу підбурювання місцевого населення.

Проявів непокори владі не було, але деякі місцеві водії спеціально змінювали свій щоденний маршрут і возили з собою цікавих, щоб подивитися на дивину і з'ясувати: коли ж студентів змусять прапор зняти?

Першим прийшов найголовніший господар - голова колгоспу і наказав «флаг зняти». Реакція підлітків була передбачуваною: голові сказали, що його це не повинно турбувати.

Голова більше не приходив, але натомість прийшов досить молодий чоловік у костюмі, який назвався працівником КГБ.

Він був набагато приємніший за насупленого голову колгоспу, розмовляв освіченою українською мовою освіченої людини і взагалі випромінював стриману приязність.

Працівник висловив розуміння студентських юних поривів. Навіть сказав, що не має нічого проти синьо-жовтого прапора, але «маленька неприємність, це не узаконена символіка.»

Але студенти вперлися, працівник КГБ помітно роздратувався і почав говорити, що дбає лише за правопорядок та безпеку самих же впертих студентів.

Працівник пішов - прапор залишився. Але не надовго. Наступного дня, коли у гуртожитку залишилися лише кілька чергових дівчат, з'явився загрозливого вигляду чолов'яга, зірвав прапор, запхав у кишеню і зник.

Згодом місцеві селяни розповіли, що для «брудної роботи» винайняли місцевого розбишаку-алкоголіка, який за півлітра самогону зробив усе, що йому сказали.
Коли приязні застереження не діяли, КГБ не гребувало і брудними руками.

Іншого прапора студентам у степах на Миколаївщині узяти було ніде.
Але минуло не так багато часу, і КГБ в Україні було перейменоване в СБУ, а синьо-жовтий прапор напевне прикрашає будівлю ввічливого, але дієвого працівника КГБ, а тепер СБУ, на Миколаївщині.


Чи може Греція вбити Євро?

lustig.jpg
Пропоную вашій увазі блог колеги Робіна Ластіґа, який подає цікаві аргументи, що лунають у звязку з "грецькою" кризою у Європі. Хотів би почути вашу думку.

Деякі коментатори вважають, що фінансова криза в Греції є ознакою того, що ідея Євросоюзу загалом, і створення єдиної валюти зокрема, постали перед серйозними проблемами.

Філіп Стівенс написав у Financial Times: "Не дивлячись на всі потрясіння, Європейському Союзові раніше завжди була притаманна заспокійлива надійність. Зараз проект почав давати збій."

Його земляк коментатор Вольфганг Мунхау пише в тому ж часописі: "Експеримент зі створенням валютного союзу без політичного - не вдався. Отже ЄС постав перед історичним вибором між інтеграцією та дезінтеграцією".

Європейський редактор Бі-Бі-Сі Ґавін Гюіт писав вже після оприлюднення плану порятунку: "Це день приниження. Ніколи не передбачалося, що країна єврозони могла потребувати викупу. Тепер ЄС була змушена зсхвалювати небувалий план фінансового порятунку. Насамперед, цей план дає Греції трохи часу і захищає її від жорстоких вітрів на фінансовому ринку. Але він не дає відповіді на запитання: чи можуть такі різні країни як Греція та Німеччина бути членами одного монетарного союзу?"

Нумо спробуємо поглянути на доводи обох сторін.

Ось що, на мою думку, сказала би Європейська комісія:

- Так, це важкі часи, але сам факт, що угоди досягнуто, засвідчує, що структура та механізми ЄС досі спрацьовують.

- Усі визнають, що єдина валюта, та й сам ЄС, це проект у процесі розвитку. З кожною кризою, якої він зазнає, ЄС здобуває досвід і стає сильнішим.

- Ми завжди знали, що існуватиме суперечність між тиском національних політичних інтересів та загальноєвропейськими інтересами й пріоритетами. Саме політичні лідери ЄС повинні давати раду такій напруженості і переконувати своїх виборців у тому, що те, що добре для ЄС загалом, добре і для них.

- І, крім того, безумовно, позитиви переважують негативи. Подивіться на вигоди торгівлі без бар'єрів на кордонах між 27 членами ЄС. Подивіться на кошти, зекономлені на конвертації валют між 16 членами єврозони. Погляньте також на переваги на ринку праці, що дозволяє працівникам рухатися туди, де є робота, а не сидіти вдома і залежати від державної допомоги.

І ось деякі з аргументів проти:

- Євро завжди була заснована на хибному уявленні... що єдиною валютою можна об'єднати дуже різні країни, не створюючи спільної податкової системи чи єдиного політичного органу, який би мав у своїх руках необхідні важелі керівництва.

- Німцям, які створили найпотужнішу економіку в Європі, обіцяли, що від них ніколи не вимагатимуть гроші, які вони платять у вигляді податків, на допомогу біднішим і менш ефективним країнам. Ця обіцянка була порушена.

- Виборцям на всій території ЄС обіцяли, що відкриття кордонів з біднішими країнами Центральної та Східної Європи не призведе до напливу мільйонів робітників, які займають робочі місця в більш заможних країнах на півночі та заході Європи. Ця обіцянка теж була порушена, що призвело до різкого зростання анти-іммігрантських настроїв та ріст підтримки крайньоправих партій під ксенофобськими гаслами.

- Лідери країн ЄС виявилися неспроможними повести за собою виборців і переконати їх в успішності і потрібності Євросоюзу у його теперішньому вигляді.

Ось такі лише з деякі з аргументів, які лунають. Спробуйте і ви: висловіть вашу думку?

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS