п’ятниця, 01 травня 2009 p., 13:13 GMT 16:13 за Києвом
Офіційний представник Міністерства закордонних справ Російської федерації Андрій Нестеренко зазначив, що відсутність українських шкіл у його країні пояснюється тим, що запити на відкриття подібних освітніх закладів просто не надходять ані від батьків, ані від громадських організацій.
Пан Нестеренко відповідав на запитання представників мас-медіа щодо гуманітарних прав українців, які мешкають у Росії.
Представник російського Міністерства закордонних справ висунув ще одне пояснення відсутності українських шкіл в Росії, де проживає за офіційними даними три мільйони, а за неофіційними - до п'яти мільйонів українців.
У заяві російського дипломата Андрія Нестеренка сказано: "Це мабуть пояснюється спорідненістю східнослов'янських мов та культур, спільною історією і єдиною православною християнською вірою."
Також представник російського уряду додав, що культурні заходи, що здійснюються у Російській федерації і без того значною мірою враховують потреби етнічних українців.
Речник російського МЗС вважає, що всі українські культурні запити етнічних українців в Росії цілком задовольняються.
Проте, як видно з його заяви, вони обмежуються здебільшого культурним гопаком і декламуванням Тараса Шевченка на великі свята.
І тут суто для паралельного порівняння хтось міг би висунути, скажімо, подібний набір стосовно мільйонів етнічних росіян в Україні.
А що якби Київ обмежив російське шкільництво в Україні факультативами гри на гуслях, чи плетінням лаптів?
Власне, ніби відповідаючи на такий закид, представник російського МЗС відзначив, що громадяни Російської федерації української національності і росіяни з числа громадян України перебувають у різній етнокультурній ситуації.
Він визнав, що спроби порівняти становище етнічних росіян в Україні і українців у Росії, підраховуючи, наприклад, лише кількість російських шкіл в Україні й українських у Росії, є неправомірним.
Отож, у цьому випадку права етнічних українців у Росії вимірюються і надалі не кількістю шкіл, а кількістю українських суспільно-культурних організацій, а їх у Росії, за словами пана Нестеренка, налічується дев'ять десятків.