Любомир Крупницький Бі-Бі-Сі, Київ

Однак, найбільше шансів очолити український парламент (на 90% переконані знавці української політики) має пан Литвин. Водночас, як зауважує, на сторінках „Ізвєстій", політолог Олексій Гарань, не всі з названих осіб можуть захотіти за даних обставин очолити ВР.

Зокрема від дуже сумнівається, що В.Литвин погодиться зайняти цей пост, якщо не буде відмінено рішення президента щодо проведення дострокових парламентських виборів.

До подібного висновку доходять й журналісти „Ґазєти па-кієвскі". Видання також подає найвірогідніших претендентів на крісло голови ВРУ (Литвин, Плющ та Лавринович), водночас зазначаючи, що за теперішньої політичної ситуації в країні, воно набуває схожості з електричним стільцем.

Видання також нагадує, що рік тому столичний мер урочисто відкрив у Києві Гаванський міст – першу завершену частину Подільсько-воскресенського мостового переходу, будівництво якого обіцяли закінчити вже цьому, 2008 році.

Проте й зараз зведення мосту ще досить далеке від завершення. Про те чому так сталося і що потрібно ще зробити для того, аби міст постав і повноцінно діяв – йдеться на сторінках „Ґазєти па-кієвскі".

В останньому випуску газети „День" розміщено „Звернення священного синоду Української православної церкви (Московського патріархату – Бі-Бі-Сі) з нагоди...75-их роковин Голодомору 1932-33 років", в якому найвище духовенство цієї церкви називає Голодомор в Україні геноцидом українського народу.

Видання „День" та сьогоднішнє число „Дєла" подають думки деяких українських політологів щодо цієї заяви УПЦ МП, позиція якої дуже рідко розходиться із баченням російського державного керівництва і даний випадок – винятковий.

Станіслав Кульчицький (один з дослідників Голодомору) вважає, що таким чином УПЦ МП увійшла в протистояння з російським урядом, адже фактично одночасно Мєдвєдєв надіслав листа українському президенту про те, що відмовляється від участі в заходах, присвячених річниці Голодомору.

На сторінках газети „Дєла" своїми міркуваннями з цього приводу діляться політики та політологи. Дехто називає це результатом лобіювання Секретаріату українського президента та, можливо, неуважністю тих, хто „вичитував" текст листа, інші – зменшенням впливу патріарха Алєксія на Українську православну церкву та, зрештою, – ознакою толерантності.

Газета „Дєла" пише також про десятку українських компаній, які останнім часом найбільше постраждали від фінансової та економічної нестабільності. У фінансовому секторі найбільшого удару кризи зазнали „Промінвестбанк" та банк „Надра".

У сфері будівництва та нерухомості, за версією „Дєла" та згідно результатів опитування компанії „Ернст енд Янг", криза, в першу чергу, вдарила, по компанії „ХХІ вєк" (що належить бізнесмену Льву Парцхаладзе). Значної шкоди зазнала й група „Ді Еф Ріел Істейт" (будівельний підрозділ компанії Дмитра Фірташа).

Також видання називає українські металургійні й хімічні підприємства та автомобільні компанії, що найбільше відчули на собі дію світової економічної кризи.

„Не забудьте пристебнутися!" – закликає у своєму заголовку „Новая ґазєта". Видання нагадує, що від учора почав діяти новий закон, згідно якого каратимуть порушників на дорогах набагато жорсткіше. В середньому штраф за порушення становитиме від 85 до 100 грн.

За проїзд на червоне світло світлофора – 170-204 грн, а за керування в нетверезому стані – від 1360 до 2550 грн. можуть заплатити порушники. Водночас, як зазначають представники ДАІ на сторінках „Новай ґазєти", процедура стягнення великих штрафів та вилучення водійських прав відбуватиметься, як і раніше – виключно через суд.

"Кому належить Україна?" – ставить питання „Камєрсант.Украіна". Однак видання має на увазі таки не всю країну, а лише її телекомунікаційний ринок, який є одним з таких, що найдинамічніше розвиваються.

Видання подає опис того, як впродовж останніх півтора десятиліття розвивалися телекомунікаційні компанії в Україні; розповідає про найбільш актуальні питання сьогодення галузі. „Камєрсант" пише, що за кількістю абонентів на першому місці – „Київстар" (42,5%) та МТС (32,7%), „Астеліт" (ТМ „Лайф") має частку 19.3%, „Українські радіосистеми" („Білайн") – 4,3%, доля інших операторів складає всього лиш 1,4%.

Видання подає також біографічну інформацію про генеральних директорів провідних українських компаній, що надають в послуги мобільного зв'язку.