Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

“Попри запевнення чиновників, що надзвичайна пригода в Новобогданівці не повториться, на артилерійській базі знову вибухають боєприпаси”,- пише газета і нагадує, що лише минулої п‘ятниці керівник Міністерства з надзвичайних ситуацій Віктор Балога під час міністерської колегії згадав про проблеми утилізації новобогданівських боєприпасів і пообіцяв розібратися із смертоносним залізяччям до 2008 року.

Проте, пише “Газета по-київськи”, вже наступного дня снаряди почали утилізуватися самостійно. “Шоковані селяни, сусіди сумнозвісної артилерійської бази під Новобогданівкою пережили в суботу болісне дежавю: біля їхніх будинків знову рвалися бомби і літали хмари уламків”.
Що стосується можливих причин повторення уже втретє історії з вибухами на артскладах біля Новобогданівки, то “Газета по-київськи” подає дві версії – або зайнялася на сонці трава, або ж причиною став людський чинник.

І здалося мені тоді, що вибирати між кандидатом Януковичем і кандидатом Ющенком це все одно, що вибирати між Шуфутинським і Поплавським... Гадаю, нині це якось підтверджується. Але попри все варто вірити в наших людей, в українське суспільство… Так чи інакше воно прогресує. Люди просто стають вільнішими, це дуже важливо.   Юрій Андрухович

Газета «Дело» пише про форум світового українства у Києві.
Головна думка – закордонні українці не прагнуть повертатися на батьківщину.

«Мені там дуже гарно живеться, а вам тут погано, - наводить газета слова Йосифа Баренського, який емігрував до Німеччини. За словами Євгена Мандзія з Великої Британії, нині з України приїздять професори та академіки, які висилають зароблені гроші на батьківщину.

Представників бізнесу на форумі майже не було. Як сказав Михайло Вавришин із Канади, «в Україні ні з ким мати справу». Про розвиток бізнес-контактів з Україною знали лише представники литовської делегації.

«Останнє придбання українців – Клайпедська кондитерська фабрика. Зараз вона належить компанії «Roshen», - повідомив литовський українець Віктор Чернишук. За його словами, зараз понад 300 литовських компаній мають свої представництва в Україні.

“Президент наступив на граблі”-, пише газета Комерсант-Україна, аналізуючи заяву Віктора Ющенка про те, що він ініціює відставку міністрів, якщо вони використовуватимуть службове становище для лобіювання особистих інтересів. Газета ж нагадує, що згідно з новою редакцією Конституції, у глави держави таких повноважень вже немає.

А тому і прихильники Віктора Ющенка, і його опоненти розглядають ту заяву, яка не матиме жодних юридичних наслідків, лише як політичну. А в Партії регіонів упевнені, що президент у першу чергу намагається налякати їхніх представників в уряді. “Комерсант” також пише, що минулої п‘ятниці президент скасував обов‘язкову перевірку кандидатів на чиновницькі посади у місцевих адміністраціях на наявність судимостей.

Про країну, державу та громадян у перехідному віці пише газета «Дзеркало тижня» напередодні 15-ї річниці української незалежності.

«Країні — 15. Вік, як кажуть її ровесники, "стрьомний". У перекладі — невідомо чого від особи в такому віці чекати. Особа поводиться непередбачувано — то плаче, то сміється, то космонавтом хоче бути, то слюсарем, то на Захід, то на Схід, то підлещується, то грубіянить, то помаранчевий їй подобається, то біло-синій. Важкий, одним словом, вік, а надто — для оточення. Краще відійти»,- такі поради для стороннього щодо цілої країни.

А що робити з українськими політиками? Чи радше, що мають робити вони в теперішній ситуації, - радить письменник Юрій Андрухович, інтерв‘ю з яким подає та ж таки “Дзеркало тижня”.

Юрій Андрухович: "Це покоління політиків має йти на смітник".

	Юрій Андрухович

За висновком Юрія Андруховича, українці знову постали перед проблемою вибору без вибору, бо вибирати ні з кого:

"У 2004 році мені спав на думку один невеселий жарт, якого я не наважився оприлюднювати, аби не нашкодити кандидатові Ющенку на виборах. Це стосувалося, так би мовити, соціально-культурних облич обидвох кандидатів. І здалося мені тоді, що вибирати між кандидатом Януковичем і кандидатом Ющенком це все одно, що вибирати між Шуфутинським і Поплавським... Гадаю, нині це якось підтверджується. Але попри все варто вірити в наших людей, в українське суспільство… Так чи інакше воно прогресує. Люди просто стають вільнішими, це дуже важливо. Об’єктивно має сформуватися (і нам просто нікуди від цього не подітися) значно потужніший пласт справжньої еліти. Бо сьогодні слово «еліта» звучить майже виключно як знущання. Хоча насправді справжня еліта ще підростає".

"А поки що має рацію Віктор Єрофєєв, який каже досить симптоматично: «Оці ваші політики чи ваша еліта, які вважають себе «прозахідними», не знають жодної західної мови, а ті з ваших, хто вважає себе «проросійськими», так навіть Ахматову називають Ахметовою»... От тут наша драма…"

І саме в тій драмі Юрій Андрухович бачить одну з причин, чому не настало продовження прекрасного «медового місяця» в України з Європою і загалом із Заходом, після революції, після інавгурації, коли президента запрошували на найвищі і найпрестижніші трибуни цивілізованого світу. Це можна було б продовжувати, адже початок відбувся. Та от далі, очевидно, не вистачило інтелекту й послідовності. Не вистачило елементарної відповідальності за обіцяне. От у мене є така претензія до пана Ющенка (хоча взагалі їх багато). На початку того «медового місяця» він пообіцяв світові вільно володіти англійською мовою. Але наскільки я розумію, не вивчив її. Це начебто і дрібниця, але, як на мене, показова», - сказав письменник Юрій Андрухович в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня».