Світлана Дорош. Бі-Бі-Сі. Київ

	Аляксандр Лукашенка

Однак однією із головних тем, які обговорювалися під офіційного візиту білоруського лідера до України була епідемія грипу.

“Підлітаю до вас і думаю: невже у вас теж проблеми із свободою слова? Усі в масках... У нас так опозиція на демонстрації ходить. Я гадаю, це не з цим пов’язано? Тобто, свободи слова у вас понад край? Тільки марлевих масок не вистачає, як і у нас. Але нічого, ми разом впораємося з цим горем!”, - Аляксандр Лукашенка у перші хвилини перебування в Україні, ще біля трапу літака жартував із журналістами на теми політики і грипу. І запевняв, що проблема епідемії надумана.

На запитання про головні проблеми, які приїхав вирішувати в українську столицю, сказав, що для нього головне – щоб його візит посприяв подоланню паніки, що шириться як в Україні, так і Білорусі і звинуватив фармацевтів у змові з метою одержання прибутків.

“Давно ми перестали кукурікати з приводу пташиного грипу, пам’ятаєте? Кукурікав весь світ. Мабуть, вже все продали, що стосується пташиного грипу.Зараз заверещали по-свинячому. Завтра замуркочемо чи замукаємо...Оцей ось нещасний грип , нехай навіть свинячий, це ж не чума і не холера, які невиліковні. Це цілком виліковна хвороба!», - сказав білоруський президент.

У п’ятницю Аляксандр Лукашенка разом із Віктором Ющенком планують побувати в одній із областей, постраждалих від епідемії.

Білоруський президент і до переговорів, і після них, наголошував, що проблем в білорусько-українських взаєминах немає або ж вони вже подолані. Головна з них – неврегульованість україно-білоруського кордону.

Із 1997 року угода про кордон не ратифікована білоруським парламентом, а тому сам кордон не делімітований і не демаркований. Більше того, українські та білоруські прикордонники по-різному бачать лінію кордону, що вже понад 10 років позначається на житті жителів довколишніх сіл.

Окрім того, неврегульованість кордону стримує його облаштування і сприяє як неконтрольованій міграції, так і контрабанді.

У Києві президент Ющенко заявив, що білоруський парламент ратифікує цей договір ближчим часом.

Відмова Білорусі ратифіковувати угоду про кордони багато років пояснювалася неврегульованістю українського боргу перед білоруськими підприємствами, що існує ще з часів СРСР.

Однак дипломати нині кажуть, що таки дійсно вдалося знайти якусь взаємоприйнятну схему порозуміння.

Про ще одну тему, в якій зацікавлений і Мінськ, і Київ, розповідає кореспондентка Бі-Бі-Сі у Мінську Тетяна Мельничук:

“Ситуація тут складається геополітична. Ось-ось, до кінця поточного року у Литві мають закрити Інгалінську АЕС. І Литва після цього позбудеться 70-ти відсотків потрібної їй електроенергії, яку виробляє ця атомна станція. Білорусь готова продавати електроенергію Литві, але якщо це станеться, для внутршініх потреб її не вистачатиме. Україна також зацікавлена у такому продажу, використовуючи Білорусь як країну-транзитера. Але білоруси пропонують іншу схему: вони хочуть Литві продавати свою електроенергію за європейськими розцінками, а для внутрішніх потреб закуповувати українську, за нижчими цінами”.

Після переговорів у Києві Аляксандр Лукашенка заявив, що у питаннях енергетики і транзиту країни суттєво просунулися у співпраці.

Щодо енергетичних домовленостей, то зміст їх так і залишився не відомим, водночас, пан Лукашенко сказав про готовність завантажити нафтою потужності Мозерського нафтопереробного заводу.

Як кажуть експерти, може йтися про долучення Білорусі до проекту Одеса-Броди, з метою одержання каспійської нафти, переробки її та продажу до Європи.

“Європа” – це слово часто лунало із вуст білоруського президента цього дня.

“Зустрічаючись часто із європейцями останнім часом я дуже багато їм кажу про Україну і про Білорусь. І уся розмова зводиться до того, що так, Європейський союз – він є і він буде і без України, і без Білорусі, але Європи без України і без Білорусі бути не може!”, - сказав Лукашенко.

У Києві президенти підписали меморандум про співпрацю у рамках Східного партнерства.

Це програма, започаткована Європейським Союзом і у даному випадку ідеться про взаємовигідні проекти двох країн у прикордонній та гуманітарній сферах.

Як сказав пан Лукашенко, якщо комусь не подобається, що він зустрічається із Ющенком, то це його проблеми і що вони із українським президентом, якого він називає по-дружньому лише по імені, не дружать проти третіх країн.

Протягом цього року президенти України і Білорусі зустрічаються вже вчетверте.