Євген Шевчук переміг із значною перевагою
Переможцем на президентських виборах у невизнаній Придністровській Молдовській республіці став колишній голова парламенту, 43-річний Євген Шевчук.
На виборах, які відбулися 25 грудня, він переміг чинного спікера парламенту Анатолія Камінського, якого, як кажуть оглядачі, підтримувала Москва.
Ігор Смірнов, що керував Придністров'ям багато років поспіль, брав участь у перегонах, але навіть Клацнути не потрапив до другого туру.
Євген Шевчук переміг зі значним відривом. Центральна виборча комісія повідомила, що він одержав майже 74% голосів виборців, тоді як Анатолій Камінський - близько 20%.
Дата інаугурації поки що не відома, однак Євген Шевчук заявив журналістам, що має намір розпочати роботу на новій посаді до початку нового року. Він також не виключив, що до його команди увійдуть особи, що підтримували інших кандидатів у президенти.
Згідно із законодавством невизнаної республіки, новий уряд має бути сформований протягом двох тижнів після інаугурації.
Євген Шевчук заявив, що домагатиметься хороших відносин із країнами-сусідами, серед яких назвав Молдову та Україну, а також "поглиблюватиме стратегічне партнерство із Росією".
"Ми рекомендували Ігорю Смірнову звільнити дорогу для нових політичних сил, які можуть вивести регіон із соціальної кризи"
Сєргєй Наришкін, новообраний голова Державної думи Росії
Євген Шевчук очолював Верховну Раду ПМР у 2005-2009 роках. У 2005-му його партія "Оновлення" здобула більшість на парламентських виборах. У 2009-му він добровільно склав повноваження спікера після конфлікту із тодішнім президентом Ігорем Смірновим.
У липні 2010 року його також усунули від лідерства у партії, після чого новим головою "Оновлення" став Анатолій Камінський.
Новообраний президент до приходу у політику був серед керівництва компанії "Шеріф", яку називають одним із головних інвесторів в економіку Придністров'я.
Євген Шевчук твердить, що виграв завдяки голосам представників середнього класу та молоді.
Росія хотіла бачити іншого президента
До президентських виборів Росія, якій Придністров'я багато чим зобов'язане, Клацнути демонструвала зацікавленість у тому, аби Ігор Смірнов залишив посаду, а російські посадовці підтримували Анатолія Камінського.
"Ми рекомендували Смірнову звільнити дорогу для нових політичних сил, які можуть вивести регіон із соціальної кризи", - заявляв новообраний глава Державної думи Росії Сєргєй Наришкін, коли ще очолював президентську адміністрацію.
Москва розраховувала на те, що новий керівник Придністров'я, молодший за 70-річного Смірнова, буде більш поступливим партнером на переговорах щодо врегулювання "замороженого" конфлікту 90-их.
Придністров'я проголосило незалежність від Молдови після конфлікту на початку 90-их років. Населення самопроголошеної республіки становить близько 500 тисяч.
У Придністров'ї дислоковані близько 1500 російських військовослужбовців.
Бізнес-еліти Придністров'я посиляться
"Незалежно від результатів виборів, нинішні бізнес-еліти республіки не втратять свого впливу, а навпаки, посилять його"
Аналітична група "Da Vinci AG"
Експерти, коментуючи результати виборів у Придністров'ї, зазначають, що провал на виборах незмінного лідера Ігоря Смірнова відображає тенденцію, що є характерною для усіх країн із тривалим перебуванням при владі авторитарних режимів - втому людей від багаторічного правління і корупції у вищих ешелонах влади на тлі низького соціально-економічного становища.
"Незалежно від результатів виборів, нинішні бізнес-еліти республіки не втратять свого впливу, а навпаки, посилять його", - вказується в коментарі аналітичної групи "Da Vinci AG", переданому bbc.ua.
Експерти кажуть, що бізнес-компанія "Шеріф" формально чи неформально підтримувала провідних кандидатів у президенти, ставши одним із найбільш вагомих факторів на виборах.
Група "Шериф", за деякими оцінками, є найбільшим внутрішнім інвестором в економіку Придністров'я. Вона контролює гуртово-роздрібну торгівлю, торгівлю нафтопродуктами, а також мас-медіа, телефонний зв'язок, будівельний та інші сектори економіки.
"Перемога Євгена Шевчука означає, що, вірогідно, Тирасполь піде на зближення із Кишиневом в економічних питаннях, зберігаючи політичний суверенітет. У той же час, республіка буде змушена проводити економічні реформи і підвищувати рівень соціального захисту", - вважають в аналітичній групі "Da Vinci AG".
