Верховна Рада ухвалила закон "Про доступ до публічної інформації", до схвалення якого закликала Рада Європи. Україна, Киргизстан і Туркменистан були трьома країнами колишнього СРСР, де такого закону не було.
Ухвалення закону домагалися, зокрема, журналісти
Вважають, що закон зніме перешкоди в отриманні громадянами і журналістами документів та інформації, яка, на їхню думку, або становить інтерес для громадськості або стосується прав окремої людини.
Закон визначає види інформації, які мають обмежений доступ, або не підлягають розголошенню.
Розгляд закону кілька разів переносили на вимогу Партії регіонів, а згодом опозиції.
За закон у четвер проголосували 408 депутатів.
Журналісти дочекалися...
Журналісти у прес-ложі Верховної Ради вивісили перед розглядом закону плакат "Доступ до інформації зараз або ніколи". За повідомленнями, до журналістів підійшли представники комендатури, які після невеличкої суперечки згорнути плакат.
Я би сказав, що це є певний жест, реверанс в бік Заходу від української влади, яку останнім часом дуже сильно критикували з приводу згортання демократії, свободи слова і так далі, і їй треба було терміново виконати якусь вимогу.
Отар Довженко, журналіст "Телекритики"
За словами голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації депутата БЮТ Андрія Шевченка, який був одним з ініціаторів законопроекту, закон має "змінити філософію чиновників".
Як зазначив Андрій Шевченко, даний документ передбачає, що будь-яка інформація, якою володіє чиновник, апріорі має бути доступною для суспільства. Водночас, за його словами, це не стосується конфіденційної інформації, службової інформації.
Український публіцист Отар Довженко, один з авторів Інтернет-видання "Телекритика", що спеціалізується на оцінці роботи засобів масової інформації, в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі назвав схвалення законів вимушеною поступкою влади. Клацнути Читати інтерв'ю
Публічна - не конфіденційна
Закон передбачає контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації, який мають здійснювати спеціальні органи, визначені Верховною Радою та президентом.
Закон передбачає, що зумисне перешкоджання професійній діяльності журналістів і переслідування журналістів за професійну діяльність або за критику з боку посадових осіб приведе до відповідальності згідно з законами України.
Раніше голова інституту масової інформації Вікторія Сюмар казала Бі-Бі-Сі, що "нинішнє законодавство не дозволяє і журналістам, і громадянам України розуміти, що реально відбувається, і затребувати інформацію, яка їх безпосередньо стосується. Це стосується і органів із так званим спеціальним статусом, і, що дуже важливо, органів місцевого самоврядування. Тому що, вони також згідно з чинним законодавством не повинні надавати відповідей на запити. Ми очевидно спостерігаємо, що влада стає все більше і більше закритою." Клацнути Читати подробиці
Свого часу Інтернет-видання "Українська правда" домагалася інформації про те, якими акціями володіє президент Янукович, проте журналістам кілька разів відмовляли у наданні таких даних.
