Останнє поновлення: Четвер, 16 грудень, 2010 p., 18:54 GMT 20:54 за Києвом

Про Кіотський протокол і "справу Тимошенко"

Фракція “БЮТ-Батьківщина” блокувала роботу парламенту, домагаючись звіту урядовців, компетентних у питаннях витрат державного бюджету, а також припинення "політичних репресій."

Домовленості щодо продажу Україною квот на викиди парникових газів згідно із Кіотським протоколом були досягнуті під час візиту до Японії тоді ще прем’єра Юлії Тимошенко у березні 2009

Така вимога зумовлена тим, що Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти екс-прем’єра, звинувативши її у перевищенні владних повноважень і нецільовому використанні коштів.

Причиною, через яку Юлію Тимошенко зобов’язали не залишати країну і ходити на допити став Кіотський протокол - документ, не надто зрозумілий широкому загалу.

Кримінальна справа за фактом нецільового використання коштів була порушена ще у квітні стосовно посадових осіб уряду, міністерства фінансів та Держказначейства.

Наприкінці свого перебування на посаді голови уряду у 2009 році Юлія Тимошенко повідомила, що до держбюджету України надійшло 640 мільйонів гривень від продажу українських квот на шкідливі викиди відповідно до Кіотського протоколу.

Цей документ передбачає, що країни, підприємства яких викидають в атмосферу шкідливі речовини, можуть купити квоти на такі викиди у тих держав, які мають їх надлишок. Тоді Україна вперше скористалася цим протоколом, продавши частину своїх квот Японії.

Тут можна по-різному тлумачити поведінку Юлії Тимошенко, чи була там економічна чи політична необхідність у якомусь іншому використанні цих коштів. Але формально згідно із умовами Кіотського протоколу і згідно із українським законодавством цього не можна було робити

Сергій курикін, екс-міністр довкілля

Згодом вже новий прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що ці гроші буцім-то зникли із відповідного рахунку і були використані не за призначенням. Бо відповідно до Кіотського протоколу, який Україна ратифікувала, спрямовувати їх можна лише на екологічні цілі з метою зменшення таких шкідливих викидів.

"Тут можна по-різному тлумачити поведінку Юлії Тимошенко, чи була там економічна чи політична необхідність у якомусь іншому використанні цих коштів. Але формально згідно із умовами Кіотського протоколу і згідно із українським законодавством цього не можна було робити", - сказав Бі-Бі-Сі колишній міністр навколишнього природного середовища Сергій Курикін.

Однак, сама Юлія Тимошенко наполягає на тому, що на пенсії і на оплату газу російському Газпрому кіотські гроші не використовувалися.

"Справа порушена за те, що ніби-то екологічні гроші були під час кризи спрямовані на пенсії. Але я наголошую, що пенсії були сплачені, але не за рахунок екологічних грошей, а за рахунок єдиного казначейського рахунку держави. Тобто, за рахунок бюджетних грошей", - заявила Юлія Тимошенко після допиту у Генеральній прокуратурі.

Саме тому фракція БЮТ-Батьківщина домагається звіту представників Держказначейства, а також аудиторської компанії, яка ніби-то на прохання уряду Японії перевіряла казначейські рахунки і не побачила порушень.

Справа порушена за те, що ніби-то екологічні гроші були під час кризи спрямовані на пенсії. Але я наголошую, що пенсії були сплачені, але не за рахунок екологічних грошей, а за рахунок єдиного казначейського рахунку держави. Тобто, за рахунок бюджетних грошей

Юлія Тимошенко, екс-прем’єр

У той же час, уряд наводить інші дані, посилаючись на Контрольно-ревізійне управління і міжнародну компанію Trout Cacheris (саме вона була залучена до аудиту діяльності уряду Юлії Тимошенко).

У той же час, за інформацією із неофіційних джерел, "екологічні" кошти могли бути використані не за призначенням, але потім повернуті на казначейські рахунки.

"Я думаю, що Тимошенко керувалася логікою "війна все спише". Очевидно, вона вважала, що у війні за президентство вона буде переможцем, після чого можна буде усі ці питання спустити на гальмах і якимось чином компенсувати згодом ці кошти у бюджеті", - вважає Сергій Курикін.

Однак, справа проти Юлії Тимошенко дала підстави оглядачам і для запитань про те, з якою метою Юлія Тимошенко та інші лідери опозиції зазнають переслідувань.

Наміру саджати Юлію Тимошенко влада не має, оскільки пам’ятає сумний досвід часів Леоніда Кучми, коли із Лук’янівського СІЗО вона вийшла політиком національного масштабу

Тарас Березовець, політолог

Керівник компанії "Берта-Комунікейшенс" Тарас Березовець каже не лише про короткотермінову мету – не допустити виїзду Юлії Тимошенко за межі країни, зокрема, на черговий з’їзд Європейської народної партії, але й про довготермінові цілі.

"Особливе значення кримінальна справа матиме в умовах виборчої кампанії, коли Тимошенко могла б мобілізувати електорат завдяки поїздкам і зустрічам із виборцями. Друга мета – це винесення вироку умовного, який взагалі позбавить її можливості балотуватися у депутати. Наміру саджати Юлію Тимошенко влада не має, оскільки пам’ятає сумний досвід часів Леоніда Кучми, коли із Лук’янівського СІЗО вона вийшла політиком національного масштабу", - сказав Бі-Бі-Сі політолог.

Якщо судові вироки таки будуть винесені Юлії Тимошенко, Юрію Луценку чи іншим очільникам опозиції, це означатиме, що вони не матимуть права брати участь у виборах.

Корисні посилання в інтернеті

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS