Резолюція ПАРЄ: втома від обіцянок України
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ввечері 26 січня ухвалила нову резолюцію по Україні. Нинішній документ, хоч і вважають проміжним, але він досить повно відображає ситуацію в Україні та у її відносинах з європейськими структурами.
Одна з ключових тез резолюції - визнання того, що за 17 років членства в Раді Європи Київ так і не виконав взятих на себе добровільно при вступі до організації в 1995 році зобов’язань. Це зумовлює всі інші проблеми, - вважають європейські депутати.
Час створювати, а не боротися
Нереформована Конституція, корумпованість судової системи, політичні переслідування – такою бачать сучасну Україну в Європі. "Сьогодні Україна не подається як гарний учень, а скоріше, як пацієнт у лікарні", - зазначила під час обговорення проекту резолюції французький депутат Бернадет Бурзай. Її колега з Литви, якому на цьому тижні вже довелося впритул зайнятися українським питанням при вивченні повноважень української делегації, Ежідіюс Варейкіс поділився своїми враженнями:
"Борються весь час: з корупцією, зі складнощами. Можливо, не варто робити з України місце боротьби, а зробити її місцем створення? Створення нових робочих місць, зокрема, і так далі?".
Гарною ілюстрацією слів пана Варейкіса стали виступи української делегації в ПАРЄ.
"Уряд України прагне до проведення реформ у всіх сферах нашої держави, боротьба із групами інтересів, зокрема, боротьба з корупцією вимагають значних зусиль", - переконувала колег в ПАРЄ депутат від Партії регіонів Юлія Льовочкіна.
"Треба застосувати санкції проти офіційних представників цього режиму. Я вважаю, це - мінімальний захід, але він може бути ефективним", - відповіла їй депутат від БЮТ Олена Бондаренко.
"Боротися" за найкращий текст резолюції терміново прилетів у Страсбург міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який перебував з візитом у Бразилії та Мексиці. Про його приїзд стало відомо лише минулої п’ятниці.
Офіційним приводом стадо запрошення Генерального секретаря Ради Європи Торбйорна Ягленда для обговорення виконання Плану дій щодо зобов’язань України перед Радою Європи. Але програма міністра може свідчити і про спроби лобіювання: за один день пан Грищенко зустрівся з керівниками усіх політичних груп ПАРЄ, а також з групою Європейських демократів.
Відбулася окрема зустріч українського міністра з одним з лідерів російської делегації в ПАРЄ Леонідом Слуцьким. Але це не допомогло: росіяни взагалі ухилилися від участі в дискусії, і жоден представник Росії навіть не записався для участі в дебатах з українського питання. Хоча зазвичай росіяни не втрачають шансу виступити під час обговорення проблем країн-сусідів. В ПАРЄ припускають, що це результат проблемних переговорів по газу між Москвою та Києвом.
В цілому візит пана Грищенка до Страсбурга не мав позитивного ефекту. Хоча в фінальному варіанті резолюції з’явилися слова про визнання прогресу Україну в законодавчому полі та в її русі до ЄС, але до резолюції також подали поправку, яка передбачає застосування санкцій, якщо українська влада не продемонструє ніякого прогресу. Ця поправка в незмінному вигляді увійшла до схваленого європейськими парламентарями документу.
"Якщо не буде ніякого прогресу, тоді можуть бути санкції, зокрема, можуть бути поставлені під сумнів повноваження делегації, що вже трапилося, до речі", - сказав один з авторів поправки депутат з Нідерландів Пітер Омтцигт після схвалення резолюції.
"Це можливо, якщо нічого не буде зроблено, і до наступної сесії", - додав він.
Українська реакція
Українські офіційні особи вже визначили, як коментуватимуть отриманий результат. Як кажуть дипломати, одна з позицій полягає в тому, що, мовляв, в питанні санкцій в резолюції з’явилася лише фраза, повністю переписана з мандату співдоповідачів по Україні, які і так можуть пропонувати застосування певних заходів у випадку тих чи інших проблем у розвитку країни, яка перебуває в процесі моніторингу.
Є схожі позиції і по вимогам поміняти статті 364 та 365 Кримінального кодексу України, за якими судять колишніх урядовців, і про допуск засуджених лідерів опозиції на вибори, і про реформування виборчого законодавства.
Втім, як би не трактували положення про можливі санкції політики, з резолюції зрозуміло, що без конкретних кроків в напрямку демократизації країни розраховувати на теплі відносини із демократичною Європою не доводиться.
Тим часом співдоповідачі по Україні Марієтта де Пурбе-Лінден та Майліс Репс вже запланували два нових візити в Україну, які мають відбутися у березні та травні. Потім планують дочекатися парламентських виборів і підготувати велику доповідь по Україні, яка, скоріш за все, буде представлена в Асамблеї вже на початку наступного року.
Як зазначається в схваленій 26 січня резолюції, парламентські вибори стануть лакмусовим тестом на демократію в Україні. І ці вибори, на переконання європейців, мають відбутися не лише чесно та прозоро, але й за участі нині ув’язнених опозиціонерів.
"Заклик до президента України розглянути всі можливі засоби, які він може використати, для звільнення колишніх членів уряду та дозволу їм взяти участь в парламентських виборах, я думаю, це - найбільш важливе рішення, яке ми схвалили сьогодні. І я маю сподівання, що президент прислухається до нього", - прокоментувала bbc.ua підсумки голосування за резолюцію по Україні в ПАРЄ Маріета де Пурбе-Лінден.
Коментувати цю тему на форумі>>>
