Як перейти межу приватності посадових осіб?

Рішення Конституційного суду про конфіденційність майнового стану особи та доходів членів сім'ї призведе до приховування інформації про реальне життя посадових осіб та їхніх родин, вважають експерти.

У владі кажуть про право на приватне життя кожного.

Жашків і велика політика

До Конституційного суду звертався голова Жашківської районної ради. Він твердить, що подав звернення не сам, а разом із депутатами ще рік тому, оскільки хотів дізнатися, що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням у її особисте і сімейне життя.

Висновок Конституційного суду, фактично, дає позитивну відповідь на усі ці запитання. Суд пояснює, що до конфіденційної інформації про особу належить не лише її національність, освіта, сімейний стан, релігійні погляди, стан здоров’я, адреса, дата і місце народження, але й інформація про майновий стан. А також про особисті майнові і немайнові відносини громадян із іншими особами у побутовій, інтимній, дружній, професійній, діловій та інших сферах життя.

Таку інформацію можна поширювати тільки за згодою особи, якої ця інформація стосується.

Той факт, що Жашківська райрада зажадала пояснення Конституційного суду, насторожує медіа організації, котрі здійснюють моніторинг дотримання прав журналістів в Україні.

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко повідомив ВВС Україна, що ті організації робитимуть запити до суду із проханням оприлюднити зміст подання, а також до Жашківської райради, аби з'ясувати, чи справді депутати були стурбовані питаннями приватності і конфіденційності.

Приховати можна все

Рішення Конституційного суду представники різних політичних таборів коментують по-різному.

"Це рішення тривожне, бо воно може бути використане для приховування корупції та недобросовісних дій чиновників і політиків. Це розходиться із європейською практикою, яка вказує, що, звичайно, право на приватне життя є дуже важливим, але у політика, у посадової особи межі приватного життя є значно вужчими, ніж у звичайного громадянина", – сказав ВВС Україна член парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Шевченко.

"Це проєвропейський шлях, коли пліч-о-пліч ідуть права і відповідальність", - сказала в інтерв’ю агентству УНІАН перший заступник голови комітету, представниця Партії регіонів Олена Бондаренко. Вона каже, що рішення суду стосується не лише чиновників, а усіх громадян, чиє приватне життя має бути захищеним.

"Коли зараз свідомо чи не свідомо починають говорити, що рішення суду захищає тільки чиновника, то забувають, що воно захищає будь-якого громадянина, незалежно від професії, віку, кольору шкіри. Якщо чиновник хоче бути більш відкритим – нехай буде. Не хоче – це теж його право. Але люди, котрі йдуть у політику, прекрасно розуміють, що мають привідчиняти двері для знайомства із собою", - вважає Олена Бондаренко.

Вона також нагадує, що законодавство вимагає від посадовця подання декларації про доходи і видатки і що Конституційний суд своїм рішенням цю вимогу не скасовував.

Конфіденційність для народу...

У рішенні Конституційного суду робляться винятки: така конфіденційність не стосується ситуацій, коли ідеться про "національну безпеку, економічний добробут і права людини", а також коли інформація стосуватиметься виконання особою посадових та службових повноважень.

І саме це, на думку експертів, є визначальним у рішенні суду. Бо дає право як тим, хто хоче приховати інформацію, так і тим, хто хоче її оприлюднити, доводити свою правоту.

Доречний приклад - вимоги банків до клієнтів надавати інформацію, яку тепер Конституційний суд назвав конфіденційною і дозволив ділитися нею лише за власної згоди.

Ще в 2011 році банки вимагали від клієнтів значний перелік інформації: чи мають вони рахунки в інших банках або кредитну заборгованість перед іншими банками, якою є середньомісячна сума доходів, чи є цінні папери, рухоме чи нерухоме майно, якою є приналежність до певної партії самої особи чи її родичів. Деякі банки навіть просили клієнтів зазначити метраж квартири чи марку авта.

Банки посилалися на вимогу Національного банку, яку той ухвалив, посилаючись на боротьбу із відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, і твердячи про відповідні вимоги у законах "Про Національний банк України" та "Про банки та банківську діяльність".

Тому у відповідь на аргументи клієнта про те, що Конституційний суд захистив приватність особи і вона може не надавати ту чи іншу інформацію про себе, банк може відповісти, що це - не той випадок, бо ідеться про забезпечення "економічного добробуту" чи гарантування "національної безпеки".

... і для представників влади

У той же час, рішення Конституційного суду може стати ширмою для політиків і посадових осіб, які не хочуть оприлюднення інформації про себе, упевнені експерти.

"Я думаю, що, як і в більшості аналогічних випадків, працюватиме прецедентний принцип. Так само, як із доступом до публічної інформації. Якщо будуть випадки, коли чиновник, його дружина чи дитина з допомогою якихось важелів застосують цей сформульований Конституційним судом принцип, то це може перетворитися на масове явище. Якщо все ж таки судді розумітимуть його недемократичність, то цього не буде. І звернення лишиться формальністю, про яке усі забудуть", - сказав медіа експерт інтернет-видання "Телекритика" Отар Довженко в інтерв’ю ВВС Україна.

Після ухвалення закону "Про доступ до публічної інформації" громадські активісти чи журналісти могли черед суд довести, що такі обмеження неправомірні. Але тепер, каже медіа юрист Тарас Шевченко, ситуація кардинально змінюється.

"Я думаю, що рішення було ініційоване і ухвалене навмисне для того, щоб перекрити деякі вимоги, що містяться у законі "Про доступ до публічної інформації". У цьому законі є прямі норми про те, що не можуть бути інформацією із обмеженим доступом відомості, що стосуються, наприклад, використання державної власності, бюджетних коштів. І вже зараз ми маємо багато випадків, коли журналісти чи громадські активісти не можуть отримати інформацію про Межигір'я, про те, хто скільки помічників має у парламенті тощо", - сказав Тарас Шевченко в інтерв'ю ВВС Україна.

"Судам було дуже некомфортно розглядати позови, бо їм доводилося нехтувати законом "Про доступ до публічної інформації, - каже керівник інституту медіа права. - Тепер вони одержали юридичну позицію, на яку можуть посилатися і казати: це закрита інформація, до побачення".