На кілька серпневих тижнів центром культурного, мистецького і взагалі просто життя  в Британії стає Единбург. Единбург - столиця Шотландії і просто гарне місто, де є замок, старі кам'яні будівлі із золотими півниками-флюгерами, шотландці у спідницях і з волинками і віскі. Проте, як казало вірменське радіо, ми його любимо не тільки за це.

Единбурзький фріндж

Зараз Единбург - це столиця всіх перформенсів, і кожен приїжджає сюди зі своєю виставою, навіть якщо ця вистава - жонглювання трьома кульками. Іноді треба платити, а іноді можна просто сидіти в парку, пити лимонад і слухати, наприклад, американський джазовий бенд, який приїхав пограти перед единбурзькою публікою - абсолютно безкоштовно.

Единбурзький фестиваль прийнято називати театральним, але який насправді є театральним тільки у своїй невеличкій частині. Единбурзький фестиваль, судячи з усього, на сьогодні є таким собі кораловим рифом, об який розбиваються надії. Втім, інакше й бути не може - на фестивалі цього року глядачам пропонується двадцять тисяч різноманітних постановок, на які продається мільйон квитків. Рідкісна вистава долетить, так би мовити, до сторінок преси і отримає хоч які-небудь відгуки або хоч якогось глядача. Кореспондентка Бі-Бі-Сі з питань мистецтва Розі Міллард написала з цього приводу у журналі Нью Стейтсмен так:

"Чи є сміливим вчинком привезти свою постановку на Единбурзький фестиваль? Ну, якщо сміливістю назвати винаймання крихітної квартири з тарганами і спільне проживання там із двадцятьма п'ятьма студентами протягом двох тижнів, у той час як дивитися твою постановку ніхто не приходить, і тобі нема чого їсти, і в тебе немає грошей, то це сміливість. Дуже добре, що Том Стоппард почав писати саме тоді, коли він почав писати, бо на сьогоднішньому Единбурзькому фестивалі його герої Розенкранц і Гільденштерн не мали б жодного шансу вижити, не кажучи вже про те, щоб хтось оголосив про те, що вони померли".

Церковна реклама
Традиційні способи приваблювати парафіян у Британії не спрацьовують, і церква подумує про те, щоб звернутися до нетрадиційних. Кількість прихожан у британських церквах послідовно зменшувалася протягом останнього століття. Особливо це помітно в офіційній державній церкві - англіканській. Проте зараз цій проблемі пропонується сучасне вирішення. Як передає кореспондент Бі-Бі-Сі Річард Найт, церкву закликають скористатися рекламою.

"Російські" "The Ukrainians"?

І також у програмі "Альбом" - репортаж Максима Буткевича про те, що покупцям пост-радянської (у тому числі - української) музики у знаному магазині в центрі Лондона її рекомендують як "російську". Пояснюють і сперечаються - представник мережі магазинів HMV, головний редактор журналу, присвяченого "музиці світу", і - учасник українсько-британської групи "The Ukrainians", яка несподівано теж виявилась "російською"...