ХХ Дні середньовіччя в Таллінні розпочалися зі святкової ходи до Ратушної площі учасників, одягнених у різні костюми мешканців середньовічного міста, перша згадка про яке відноситься до 1154 року. Учасники ходи несуть вимпели із зображенням малого герба Таллінна, який отримав статус столиці Естонської республіки 1920 року. Фото: Світлана Коник

В давнину блазень був вельми бажаний на будь-якому святі. Місцем проведення розваг для заможних була ратуша і приміщення Великої гільдії (власне, саме слово „гільдія” із старонімецької означає „співтрапезник”). Фото: Віра Коник

Вигляд з Вишгорода (Тоомпеа) на Нижнє місто. Історично Таллінн був розмежований на два практично не залежні один від одного поселення – Вишгород, де осіло дворянство (рицарство) і Нижнє місто, де жили купці і ремісники. Фото: Світлана Коник

У змаганнях лучників, яке зібрало багато глядачів, переміг Тоомас. Саме так, як говорить стародавня легенда, звався і стрілець, який був найбільш влучним на одному із середньовічних турнірів – улюбленому занятті тодішніх знатних городян. І дотепер він охороняє місто – в образі Старого Тоомаса на талліннській Ратуші. Фото: Віра Коник

У дворику Української греко-католицької церкви у Дні середньовіччя демонструвалася виставка української вишивки. Сама церква, яка знаходиться в Старому місті Таллінна, була перебудована із споруди лютеранської каплиці (в радянський час тут був склад КДБ). Фото: Богдан Чикальський

У середньовіччі просто перед Морськими воротами, біля яких була пізніше прибудована вежа Товста Маргарита, знаходилась морська гавань. До воріт веде найстаріша і найдовша тоді вулиця Пікк. (Зараз море знаходиться щонайменше на відстані півкілометра). Фото: Світлана Коник

Парубок, що працює в ресторані Olde Hanza, пропонує зроблений за середньовічним рецептом десерт. Туристів до Таллінна приваблює саме середньовічна атмосфера Старого міста, яке добре збереглося і 2003 року було занесене до списку Юнеско, а також непогана туристична інфраструктура. Фото: Світлана Коник

Цей чоловік продає вироби із шкіри; в середньовіччі кушнірське ремесло вважалось „нижчим”, і кушнірів не приймали до ремісничих гільдій – середньовічних „професійних спілок”. Крім ремісничих, в Таллінні існували дві купецькі гільдії – Велика гільдія і Братство чорноголових, до яких могли входити лише неестонці. Тоді Таллінн населяли німці, шведи, данці, росіяни. Фото: Світлана Коник

На Ратушній площі Таллінна всі дні працював середньовічний ринок, де можна було придбати всяку всячину, головним чином, речі ручної роботи. Ратушна площа ще з ХІ ст. слугувала торжищем. Площа була також місцем проведення свят та зібрання городян. Фото: Світлана Коник