Деміен Макгіннес Бі-Бі-Сі, Берлін

Фрагмент Берлінської стіни перетворився на пам'ятник

Східна галерея - це власне частина Берлінського муру, завдовшки у понад кілометр, вкрита фресками та розписами 1990 року - лише через кілька місяців по тому, як було відкрито кордон між Східною та Західною Німеччиною.

Тепер же, готуючись до 20 річниці падіння стіни, яка припадає на 9 листопада, Берлін витрачає понад 2 мільйони євро на реставрацію тих розписів руками тих, хто їх створив.

Якщо ми не збережемо цю частину муру, як свідчення того, що сталося, ми не зможемо вшанувати пам'ять усіх людей, які загинули коли намагалися втекти.   Кані Алаві колись жив у Західному Берліні

На перепускному пункті ворота відкриті. Поліція не робить жодних спроб зупинити людей, які йдуть через ті ворота в обох напрямках.

9 листопада 1989 року власті Східної Німеччини пішли на поступки після місяців масових протестів і відкрила ворота до Західного Берліну. Впродовж наступних кількох днів берлінці почали руйнувати ненависну стіну, яка розділяла місто.

Проте частина стіни збереглася. У 1990 році, на вшанування нової демократії в Східній Німеччині, 118 художників з цілого світу розмалювали східну частину муру - ця акція була заборонена комуністами. Настінні розписи симолізували щойно здобуту свободу - на одному з них можна побачити машину німецької марки "Трабант", яка пробивається через цементну стіну.

Тепер ці розписи відновлюються тими художниками, які їх малювали, - і відбувається це завдяки спонсорованому урядом проекту реставрації. Ініціатор цього проекту - колишній мешканець Західного Берліна Кані Алаві.

"Якщо ми не збережемо цю частину муру, як свідчення того, що сталося, ми не зможемо вшанувати пам'ять усіх людей, які загинули коли намагалися втекти" - розповів Кані Алаві.

Він каже, що ця частина муру була б зруйнована, якби не ці розписи. Це називають Східною галереєю - це власне безкоштовний музей просто неба. Утім, двадцять років минуло - і чимало розписів потьмяніли через забруднення від авт, погану погоду і також графіті.

"Нам треба зберегти кілька автентичних фрагментів стіни, - наприклад, Східну галерею. Якщо ми дозволимо їхню руйнацію, то не зможемо показати майбутнім поколінням, наскільки жахливою насправді був цей мур" - додав Алаві.

Проте не всі з цим погоджуються. Деякі з художників, які розмальовували стіну 20 років тому, переконані, що ці розписи мають природньо старіти.

П'ятеро з тих художників тепер кидають виклик і відмовляються брати участь в реставрації. Один з них - Бодо Сперлінг. Він обурений тим, що його картини зафарбували білою фарбою, і тепер від нього очікують, що він намалює картину з нуля.

"Берлінський Мур - то не Діснейленд, але зараз це викладає як Діснейленд. Художники починають малювати свої картини заново - причому у таких собі карамельних кольорах", - розповів Бодо Сперлінг.

Бодо настільки обурений, що він зараз позивається проти ініціаторів цього проекту до суду - каже, що його мистецькі твори були зруйновані без його дозволу. Поки дата судового розгляду ще не визначена. Тим часом художники, які реставрують мур, і далі сподіваються переконати УСІХ художників взяти у цьому участь. Проте якщо вони і далі відмовлятимуться, місцеві власті кажуть, що знайдуть інших.

Питання про те, як зберегти для історії розподіл Берліна часів Холодної війни, завжди був суперечливим питанням у Німеччині. До 1989 року заборонялося навіть наближатися до цієї стіни, не кажучи вже про те, щоб на ній малювати.

Ось чому для багатьох колишніх мешканців Східного Берліна Східна галерея, з її яскравими розписами, не є правдивим відображенням, того періоду їхньої історії. Дехто вважає, що зберегти треба автентичний фрагмент стіни без жодних розписів.

Берлінський Мур - то не Діснейленд, але зараз це викладає як Діснейленд. Художники починають малювати свої картини заново - причому у таких собі карамельних кольорах.   Художник Бодо Серлінг

Редактор мистецього журналу "Монопол" Корнеліус Тіттель каже: "Для мене найважливіше питання - яке місце у Берліні могло б гарно пояснити і берлінцям і туристам, якою була тодішня атмосфера у розділеному місті? Тоді багато людей, які приїжджають до Берліна, не були б розчаровані. Інколи бачиш їх на вулицях з мапами, і вони думають: тут мала б бути стіна! - але нічого немає. Це дуже гарний шанс, утрачений цим містом.

Майже впродовж тридцяти років Стіна була постійним нагадуванням про режим, який розділив Німеччину. Зараз ті фрагменти муру, що збереглися, радикально відрізняються від того, якими вони були до 1989 року, і неможливо навіть уявити, наскільки жахливим колись був той бар'єр.

Проте прийнамні ці символічні розписи виживуть. До 9 листопада усі розписи будуть реставровані - на згадку про ту ейфорію, яка панувала у Берліні, коли Мур, що розділяв Східну та Західну частини міста, був нарешті зруйнований.