Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

Обидва документи подано з ініціативи прем'єр-міністра та уряду, аби задовольнити передбачені Конституцією вимоги.

Громадськість вже давно заявляє про необхідність прийняття законів, які регламентували б порядок офіційного використання державних символів.

Але як, згідно з урядовими пропозиціями, правильно виконувати національний гімн і яких розмірів повинен бути прапор?

У новій редакції закону пропонують заборонити довільну інтерпретацію державного гімну. Хоча, загалом проект дозволяє повністю, або частково використовувати пісню у музичних, чи інших творах мистецтва, тому якісних музичних творів та норма, очевидно, не стосується. Але еталонною вважають редакцію Мирослава Скорика та Євгена Станковича.

Щодо державного прапора, то закону, який би регулював його використання, досі взагалі не було. Через це представники деяких громадських організацій неодноразово нарікали, що держслужбовці часто не дотримуються протокольних норм використання державного символу. Раніше представники Форуму молодих лідерів заявляли, що навіть на Майдані Незалежності в Києві висів прапор неправильних розмірів.

	Ось так використовували українську символіку під час помаранчевої революції

Проект закону пропонує чітко встановлені параметри самого стяга, древка, на якому він закріплений, а також положення на фасадах будинків і розташування прапора на офіційних зустрічах та в інших випадках. Стяг мусить складатися з двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, а співвідношення ширини полотнища до його довжини — 2:3.

“Це не забаганки певної політичної групи, це відповідні стандарти, які існують у світі, що стосуються державної символіки: яких розмірів, в якому обарвленні – це загальноєвропейські принципи, тут нічого нівого немає. Так само, як бланки: не всім дозволено використовувати державний герб на бланках,”- пояснює необхідність прийняття таких законів бютівець Павло Мовчан.

За недотримання норм для держслужбовців законопроект передбачає штрафи. Однак відповідальність за встановлені на житлових будинках прапори несуть власники тих будинків. Але геральдист Юрій Савчук, який брав участь у розробці законопроекту, каже, що це не означає, ніби Національний Стяг тепер перетворить на атрибут виключно державних установ:

“Будь-який громадянин може вивісити той, чи інший національний прапор. А ті застереження, які присутні, є дуже корисними і позитивними для фабрик і установ, які виготовлятимуть цю продукцію.”

Це не забаганки певної політичної групи, це відповідні стандарти, які існують у світі, що стосуються державної символіки: яких розмірів, в якому обарвленні – це загальноєвропейські принципи, тут нічого нівого немає.   Павло Мовчан

Окрім того, автори проекту вважають, що державний прапор України не може використовуватися як геральдична основа для інших прапорів. Також вони пропонують заборонити використання або імітування зображення прапора у символіці політичних партій, професійних спілок та інших об’єднань громадян, а також у рекламі.

Якщо закон ухвалять, не можна буде розміщувати на ньому будь-які предмети, написи чи зображення – очевидно, ця норма не потішить футбольних вболівальників, які полюбляють писати назви своїх футбольних клубів на національних прапорах.

Для прийняття закону про національні символи потрібна конституційна більшість, тобто щонайменше 300 депутатських голосів.

Павло Мовчан вірить, що у нинішньому парламенті знайдеться стільки охочих проголосувати за впорядкування використання прапора та гімну України, хоча нинішній стяг, на приклад, влаштовує не всіх. Приміром, раніше були пропозиції поміняти місцями кольори, а комуністи взагалі не підтримують синьо-жовту символіку.