Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Стокгольм

Стокгольм від сьогодні перебрав головування у ЄС і намагатиметься дати раду з низкою важливих питань для організації, серед яких фінансові регуляції, доля Лісабонської угоди після невдалого референдуму в Ірландії та вступ нових членів.

Якщо у самому Євросоюзі пріоритетами шведського головування стане подолання наслідків економічної кризи, а також боротьба із кліматичними змінами, то у стосунках ЄС із Україною під час президентства Швеції порушуватимуться питання енергетики, угоди про вільну торгівлю та спрощення візового режиму.

Про це заявив посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен.

Українські оглядачі вважають, що головування Швеції у Євросоюзі є чи не єдиною можливістю для України у найближчій перспективі досягти якогось прогресу у переговорах щодо важливих для себе питань із ЄС. Далі президентство у Євросоюзі перейде до країн -“євроскептиків,” із якими Києву буде складніше вести переговори.

Це одна із найамбітніших угод про вільну торгівлю, переговори щодо якої коли-небудь провадив Європейський Союз. Уявити подальшу роботу над Угодою про асоціацію без укладення Угоди про вільну торгівлю, просто неможливо. Ми, звичайно ж, були б більш, ніж щасливі, якби завершення цих переговорів відбулося під час головування Швеції у ЄС. Проте ЄС є лише однією із сторін переговорного процесу, і Україна також має продемонструвати відданість і зусилля.   Стефан Гуллгрен

Швеція перебрала головування у ЄС від Чехії. Півроку тому Празі у перші ж дні президентства у ЄС несподівано для себе довелося мати справу із заплутаним газовим конфліктом між Україною та Росією, а Європа замерзала від припинення поставок російського газу через Україну.

Вже незабаром Швеція може стикнутися із новим україно-російським конфліктом на газовому ґрунті, хоча український прем’єр Юлія Тимошенко запевняє, що Київ розраховувався і розраховуватиметься за газ вчасно. Посол Швеції в Україні каже, що одним із пріоритетів у дипломатичному трикутнику Брюссель-Київ-Москва стане запобігання повторенню ситуації початку цього року:

“Для нас надзвичайно важливо, аби уникнути негараздів із постачанням енергоносіїв до Європи, подібних до тих, що відбулися на початку року. Це буде одним із ключових пріоритетів під час головування Швеції у тісній співпраці із Єврокомісією. Ми добре розуміємо, із якими проблемами стикнулася Україна. Проте водночас зрозуміло, що Україна має здійснити серйозні реформи в енергетиці. Це складне завдання, але ми підтримуватимемо зусилля України саме у цьому напрямку.”

Впродовж минулого року було видано понад 1 мільйон Шенгенських віз громадянам України. Це на 134% більше, ніж у 2007 році, тобто до укладення угоди про спрощення візового режиму. Крім того, різко скоротилася кількість відмов у видачі візи. Минулого року лише 5% прохань про візу було відхилено. До того ж, ми маємо пам’ятати, що понад 3 мільйони українців легально живуть і працюють у Євросоюзі.   Стефан Гуллгрен

Шведський посол також каже, що Україна та Росія самі мають визначитися щодо того, чи треба змінювати газові контракти, укладені лише на початку цього року. Проте у ЄС очікуватимуть ретельного виконання контрактів на постачання російського газу до Європи територією України:

“Постачання газу із Росії до Євросоюзу відбувається згідно із контрактами, укладеними між покупцем та продавцем. Це є комерційні контракти. Європейські енергетичні компанії платили і платять за газ. Так само і поставки цього газу із Росії через українську газотранспортну систему мають відбуватися безперебійно. Із особливою уважністю ми стежимо за процесом заповнення газом сховищ, розташованих на території України, оскільки взимку цей газ буде потрібен для поставок у Європу. Це питання, суто технічне за своєю суттю, перетворилося на економічне, і навіть, певною мірою, політичне.”

Іншим питанням, що, як виглядає, буде досить гостро стояти на порядку денному у стосунках між Києвом та Брюсселем у наступні півроку, є укладення Угоди про зону вільної торгівлі, без якою, як неодноразово заявляли представники ЄС, не можливо говорити і щодо Угоди про асоціацію. Шведський посол Стефан Гуллгрен поки що залишається радше оптимістом:

“Це одна із найамбітніших угод про вільну торгівлю, переговори щодо якої коли-небудь провадив Європейський Союз. Уявити подальшу роботу над Угодою про асоціацію без укладення Угоди про вільну торгівлю, просто неможливо. Ми, звичайно ж, були б більш, ніж щасливі, якби завершення цих переговорів відбулося під час головування Швеції у ЄС. Проте ЄС є лише однією із сторін переговорного процесу, і Україна також має продемонструвати відданість і зусилля.”

Як саме Україна має продемонструвати свою зацікавленість у просуванні Угоди про вільну торгівлю дещо пояснив голова представництва Євро комісії в Україні Жуче Мануель Пінту Тейшейра:

“Як ви знаєте, на початку переговорів було висловлено бажання завершити їх до кінця цього року. Про це заявляли найвищі представники української влади. Тепер, коли ми потроху наближаємося до кінця року, ми починаємо чути від тих самих людей, що це, здається, неможливо. Проте я хотів би нагадати, що однією з умов початку переговорів про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС було набуття Києвом членства у СОТ.

Саме тому ми були досить розчаровані, коли під час переговорів щодо Угоди про вільну торгівлю, Україна запровадила 13% додаткове імпортне мито на низку товарів. Згодом це мито було скасовано, і нині діє тільки стосовно холодильників та автомобілів”.

Ще одним “вічним” питанням, яке переходить від однієї головуючої в ЄС країни до іншої, є питання спрощення візового режиму. Якщо громадяни ЄС можуть потрапити до України без візи, то українці мають проходити досить складний процес отримання Шенгенської візи або ж візи окремої європейської країни. Шведський посол каже, що знає загальне ставлення до цього питання в Україні, але пропонує послуговуватися статистикою:

“Впродовж минулого року було видано понад 1 мільйон Шенгенських віз громадянам України. Це на 134% більше, ніж у 2007 році, тобто до укладення угоди про спрощення візового режиму. Крім того, різко скоротилася кількість відмов у видачі візи. Минулого року лише 5% прохань про візу було відхилено. До того ж, ми маємо пам’ятати, що понад 3 мільйони українців легально живуть і працюють у Євросоюзі.”

Саме напередодні того, як Швеція перебрала на себе головування у ЄС, Єврокомісія ухвалила рішення про підвищення вартості Шенгенської візи із 35 до 60 євро.