Дюк: вибори Обами як ''помаранчева революція'' США

На зв’язку з Бі-Бі-Сі була Надя Дюк, директор з програм Європи та Євразії у Національному фонді демократії, член ради міжнародних відносин, яка розповіла чим їй найбільше запам’яталася виборча кампанія.

Надя Дюк: Я намагалася стежити за зовнішньою політикою. Для мене було цікаво спостерігати, які команди утворюються навколо кожного кандидата, як вони творять свою політику щодо майбутньої зовнішньої політики.

Бі-Бі-Сі: Як Америка підійшла до сьогоднішнього дня? Чи було несподіванкою те, що сьогодні Америка обирає між Бараком Обамою і Джоном Маккейном? Можливо, на початку цих перегонів мало хто брався би прогнозувати саме цю пару претендентів. І Гіларі Клінтон була потужним кандидатом, можливо, навіть фавориткою зі стану демократів. У республіканців, окрім Джона Маккейна, Руді Джуліані надзвичайно популярний, колишній мер Нью-Йорка.

Все ж сьогодні у Вашингтоні така напружена атмосфера на вулицях. Це мене найбільше вразило. Це щось подібне на вашу “помаранчеву революцію”. У вас, звичайно, 17 днів була, у нас тільки 1 день, але всі дивляться один на одного: “Чи ви вже голосували? Як ви голосували?”. Я думаю, що кожна людина якось глибоко тепер відчуває, що майбутнє нашої країни вирішується сьогодні.   Надя Дюк

Надя Дюк: Я думаю, що це дійсно було незвично, тому на початку цієї кампанії ніхто фактично не знав, хто буде кандидатом. Я думаю, багато хто мав надію, що Гіларі Клінтон стане першою жінкою-кандидатом. Від республіканців, я вважаю, Маккейн мав рівні шанси з усіма, але республіканська партія змінюється. Після 8 років Буша, я думаю, вже є нові напрямки у цій партії. Але все ж сьогодні у Вашингтоні така напружена атмосфера на вулицях.

Це мене найбільше вразило. Це щось подібне на вашу “помаранчеву революцію”. У вас, звичайно, 17 днів була, у нас тільки 1 день, але всі дивляться один на одного: “Чи ви вже голосували? Як ви голосували?”. Я думаю, що кожна людина якось глибоко тепер відчуває, що майбутнє нашої країни вирішується сьогодні. Дуже цікаво для мене!

Бі-Бі-Сі: Багато оглядачів звертають увагу на високу активність виборців. Таке враження, що люди насправді вірять у те, що той, кого вони оберуть, їхні виборчі обіцянки здебільшого будуть виконані, особливо в час економічних негараздів, які заторкнули багатьох пересічних американців.

Обидва кандидати мають симпатію до України. Сенатор Обама був в Україні, він описує цей візит у своїй книжці. Маккейн вже давно підтримував прагнення незалежності. Обидва підтримували прагнення України отримати ПДЧ, і її вступ у НАТО. Отже, я думаю, що українці можуть вважати, чи це буде президент Маккейн чи Обама, що кожен з них буде підтримувати інтереси України як більш-менш рівного партнера. Але українці повинні знати, що є багато інших справ попереду і Україна, може, не буде найвищим пріоритетом.   Надя Дюк

Надя Дюк: Я думаю, переважно люди є досить розумні, вони знають, що обіцянки політиків не завжди здійснюються. Але я думаю, що тепер є така атмосфера, після 8 років, які демократи очевидно вважають застоєм у політиці, що вже треба чогось нового. В опитуваннях CNN, наприклад, казали, що 57% виборців будуть голосувати виходячи з економічної ситуації. Отже це їх дуже цікавить і це помітно останні 1-2 місяці після економічної кризи. Це турбує багатьох людей.

Бі-Бі-Сі: Фінансові негаразди, які заторкнули весь світ розпочалися в Америці, багато хто у світі й звинувачує Америку. Наскільки для американців неприємно чути, що під час виборчої кампанії обома таборами було витрачено величезні гроші? Чи оцей фінансовий чинник, сотні мільйонів доларів, особливо в таборі демократів, Барак Обама зібрав феноменальну кількість грошей, чи це американців не обурює, що такі гроші витрачаються на вибори?

Надя Дюк: Треба розглянути це питання дуже прискіпливо. Ці величезні кошти треба розділити на 130 мільйонів людей. Є цифри, які показують, скільки окремих людей давали по 10-20 доларів. Америка – велика країна, і це, зрештою, довело до великих сум. У нас виборчі кампанії фінансуються звичайними людьми. Хто мав бажання щось дати по Інтернету, давали. У нас олігархи не фінансують виборчі кампанії, а люди, яких турбує доля країни, намагаються і фінансовим способом, і виборчим підтримати ці кампанії.

Бі-Бі-Сі: В багатьох країнах, а в Україні особливо, ті, хто цікавиться цією виборчою кампанією, і дивиться на ці суми, думають, що за цими кандидатами стоять потужні лоббістські групи, які фактично використовуватимуть наступного американського президента як свого протеже. Тобто треба, щоб люди розуміли, що у випадку з американськими виборами не йдеться про маріонеткового президента, який буде змушений виконувати обіцянки, які він дає своїм спонсорам.

Надя Дюк: У нас є строгі закони, які забороняють більше, ніж певну суму давати від однієї людини. За цим слідкують досить пильно. Так що я думаю, що українцям не слід переживати за незалежність американського президента.

	Обидва сенатори прихильні до України

Бі-Бі-Сі: Наскільки взагалі можна говорити про зовнішню політику президента Обами чи Маккейна особисто як лідерів? Хто стоїть за ними? Наприклад, багато хто вважає, що зовнішню політику президента Буша формували так звані неоконсерватори і він був лише рупором їхніх зовнішньополітичних ідей. Про команду Обами ми дещо знаємо: ми знаємо сенатора Байдена як кандидата у віце-президенти, можливим кандидатом у держсекретарі називають сенатора Річарда Лугара. А що ми знаємо про команду Маккейна?

Надя Дюк: Треба зазначити, що коли стане один з них президентом, є традиція у зовнішній політиці Америки, що політика має бути більш-менш узгоджена двома партіями. Всі розуміють, що за останні 10-20 років найсильнішою була політика, узгоджена цими партіями. Так що я думаю, що наступний президент намагатиметься повернутися до таких правил.

Бі-Бі-Сі: Але чи не буде президенту Обамі легше втілювати його зовнішньополітичні пріоритети, беручи до уваги, що Демократична партія контролює і американський Конгрес, і йому буде набагато легше втілювати свої зовнішньополітичні програмні засади у життя?

Надя Дюк: Якщо президентом буде Обама... Сьогодні також у сенаті відбуваються вибори, 30 чи 35 депутатів нових буде обрано, і якщо вони зможуть набрати до 60 голосів, то це буде дуже сильний мандат для президента Обами. В Палаті представників демократи керують, в сенаті, можливо, будуть керувати, і також президент. Але американці не люблять однозначну лінію, вони переважно бунтуються. Можна згадати, в 92 році став президентом Клінтон, а у 94 році була навала республіканців у Палаті представників. Отже я думаю, що така однолінійна політика не буде довго тривати. Погляди Маккейна досить різкі і довго знані, але в його таборі є різні радники, так само як і у Обами. В Маккейна є неоконсерватори, більш ідеалісти, але є й школа прагматиків, реалістів, це люди, що працюють у фірмі Кісенджера і дуже прагматично дивляться на політику.

Бі-Бі-Сі: Наших слухачів, напевно, найбільше цікавить майбутня політика США щодо України. Що для кандидатів Україна взагалі? Це справді рівноправний партнер, суб’єкт, з яким можна на рівних говорити, чи об’єкт, який використовують для владнання інтересів зовнішньої політики, скажімо, щодо Росії?

Надя Дюк: Я думаю, обидва кандидати мають симпатію до України. Сенатор Обама був в Україні, він описує цей візит у своїй книжці. Маккейн вже давно підтримував прагнення незалежності. Обидва підтримували прагнення України отримати ПДЧ, і її вступ у НАТО. Отже, я думаю, що українці можуть вважати, чи це буде президент Маккейн чи Обама, що кожен з них буде підтримувати інтереси України як більш-менш рівного партнера. Але українці повинні знати, що є багато інших справ попереду і Україна, може, не буде найвищим пріоритетом. Але й Америка в Україні не дуже сьогодні є темою зацікавлення.

Бі-Бі-Сі: Чи насправді Росія буде серйозним чинником зовнішньої політики для обох кандидатів? Росія повертає, чи намагається повернути собі статус наддержави, а Америка своє одноосібне лідерство не дуже хоче віддавати.

Надя Дюк: І Маккейн, і Обама знають, що це буде виклик наступній адміністрації. І в обох таборах вже намагаються творити якусь нову, жваву, творчу політику щодо Росії, тому що цей виклик, який дала Росія цього літа відносно Грузії, всі зрозуміли, що це вже нова, серйозна Росія, яка намагається займати більше місця на світовій арені, і що треба мати дуже розумну політику щодо Росії.