Олесь Коношевич кореспондент Бі-Бі-Сі

	Екс-міністр оборони Євген Марчук у студії Бі-Бі-Сі. Фото з архіву

Бі-Бі-Сі взяла інтерв’ю у екс-прем’єра і екс-міністра оборони України Євгена Марчука. Першим запитанням було: що означає широке представництво на самміті? Адже в ньому мають взяти участь не лише лідери четвірки, а й президенти, зокрема, Польщі, Румунії, Литви, чільники Болгарії, Естонії, Туреччини, Казахстану.

Євген Марчук: Я думаю, що це своєрідна демонстрація східноєвропейських країн НАТО перед Росією, що вони приєднуються і до такого об’єднання, як ГУАМ, яке не є альтернативою НАТО чи Договору про колективну безпеку, де Росія домінує. Це свідчення того, що в Європі вимальовуються нові елементи європейської безпекової конфігурації.

Бі-Бі-Сі: Учасники самміту мають обговорити створення миротворчих підрозділів ГУАМ. Як Ви вважаєте, вони мають замінити російських військових в Абхазії, Південній Осетії, Придністров’ї? Адже Кишинів і Тбілісі неодноразово висловлювали незадоволення діями російських військових.

Євген Марчук: Тут є декілька, я думаю, додаткових компонентів. Нещодавно прийшла інформація, що Росія домовилася з Молдовою на відповідних умовах щодо Придністров’я нібито при умові, що Молдова не буде заперечувати, що у Придністров’ї буде якийсь час продовжувати базуватися російський контингент. Це непроста для України ситуація. А що стосується Грузії, я думаю, ідея контингенту миротворчого ГУАМівського, коли це буде зараєстровано у відповідних міжнародних структурах, мається на увазі ООН, то постане невідворотньо питання про те, щоб або Росія приєдналася до цих миротворчих сил, або цей миротворчий контингент замінив російські миротворчі сили в Осетії і той змішаний контингент, який зараз є в Придністров’ї.

Бі-Бі-Сі: А чи буде ефективною роль миротворців ГУАМ з огляду на серйозну роль Росії в регіонах конфлікту?

Якщо країни-члени ГУАМ, як це часто підкреслюється, готові, відкриті до участі Росії, і вони знайдуть якусь форму запропонувати Росії варіант, який був би хоча б для світової громадськості прийнятний, то Росії буде важко відмовитися – цей дипломатичний хід буде виглядати може неефективним, але демонстративно непростим для Росії   Євген Марчук

Євген Марчук: Росія просто так не відступить, тому є якась, думаю, поспішність з боку Росії щодо можливої домовленості з Молдовою по Придністров’ю. Але тут, на такому жорсткому протистоянні з Росією, нічого не вийде з точки зору ефективності цього контингенту.
Задіювання його в Україні, будемо сподіватися, буде непотрібним, але створенням такого контингенту Україна демонструє активний хід в регіональному контексті.
Я думаю, що це своєрідний тиск на Росію – в даному випадку не тільки країни ГУАМ беруть участь, а й східноєвропейські країни.
Я думаю, що Росія ще принесе сюрпризи в цьому напрямку, аби максимально нейтралізувати ефективність цього контингенту. Вона знайде якісь форми впливу через Раду безпеки ООН, можливо, через якісь інші механізми, але, я думаю, Росія тут ще скаже своє слово.
І якщо країни-члени ГУАМ, як це часто підкреслюється, готові, відкриті до участі Росії, і вони знайдуть якусь форму запропонувати Росії варіант, який був би хоча б для світової громадськості прийнятний, то Росії буде важко відмовитися – цей дипломатичний хід буде виглядати може неефективним, але демонстративно непростим для Росії. Простіше кажучи, це в якійсь мірі її тестування, тестування, як поведе себе Росія і демонстрація активної ролі країн-членів ГУАМ.

Бі-Бі-Сі: Країни-учасниці ГУАМ намагаються співпрацювати над енергетичними проектами, які б давали змогу постачати енергоносії на Захід, оминаючи Росію. Яку реакцію вони можуть викликати у Москви?

Євген Марчук: Ті продуктопроводи, нафтопроводи, особливо газопроводи, які вже Росія будує в обхід України – це і є своєрідна відповідь. Я думаю, тут Росія не постраждає. Виходячи з її досвіду і з механізмів впливу на Європу – саме через газові, і в якійсь мірі нафтові, але головним чином через газові механізми – Росія буде тут іти на випередження. Тут так: з одного боку, не можна ігнорувати цю обставину, але з другого боку, треба все таки заглядати років на 20, можливо і 30 вперед, аби диверсифікацію постачання енергоносіїв в Україну реалізувати. Тим більше, що Одеса-Броди майже наполовину завершений, з урахуванням того, заради чого він будувався.