Марина Денисенко Бі-Бі-Сі, Лондон

ГУАМ є незвичайним утворенням: бо поєднує в собі і елементи безпекової політики, військового співробітництва, політики і економіки. Які настрої панують в азебрайджанських колах напередодні саміту ГУАМ? Чи ставляться до цієї організації як структури-потенційно впливового гравця в регіоні? З цим питанням ми звернулися до провідного азербайджанського політолога Расіма Мусабекова.

В азербайджанських політичних колах є розуміння того, що ГУАМ є більш важливою організацією, аніж СНД, і в той час як СНД занепадає, ГУАМ навпаки, розвивається

Расім Мусабеков: В цілому в азербайджанських політичних колах є розуміння того, що ГУАМ є більш важливою організацією, аніж СНД, і в той час як СНД занепадає, ГУАМ навпаки, розвивається, і більше відповідає потребам європейського вектора, який обрали для себе держави ГУАМ. Значення цього вектора для Азербайджана зростає, і отже - і значення проведення саміту ГУАМ в Баку.

Бі-Бі-Сі: Оскільки Баку є головною енергетичною потугою в ГУАМі, наскільки важливою є його роль в цій організації?

Расім Мусабеков: Звісно, є і економічний підтекст, в першу чергу, з точки зору доставки енергоресурсів на ринки, і в цьому сенсі для Азербайджана - найпріоритетніший партнер - це Грузія, через яку здійснюється такий транзит. В майбутньому цілком можливе підключення до цих проектів України, в першу чергу, проекту Одеса-Броди, і проект Набукко - доставка газу з басейну Каспію на європейські ринки, що може здійснюватися через Азербайджан, Грузію, і далі - через Чорне море і через Україну - в Європу.
Але не слід виокремлювати цей елемент. Усі держави в ГУАМі заявили про свою відданість курсові євро-атлантичної інтеграції, а для реалізації такого вектора співробітництво між цими державами є дуже корисним. В контексті НАТО та ЄС ГУАМ з часом відіграватиме таку саму роль, яку свого часу грала Вишеградська трійка, а потім - четвірка, - для Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини.

Бі-Бі-Сі: Чи може ГУАМ вирішити заморожені конфлікти?

Расім Мусабеков: Я не думаю, що ГУАМ в контексті політичних чи військових зусиль здатен вирішити заморожені конфлікти. Хоча наявність цих конфліків - в Грузії, Азербайджані та Молдові, латентному вигляді - в Україні, є підставою для політичної доцільності співпраці по нейтралізації загроз територіальній цілісності цих країн. Незабаром постане необхідність у тому, щоб спільно піднімати ці питання в міжнародних організаціях. І якщо якийсь рух у вирішенні цих конфліктів намітиться, то миротворці можуть зіграти свою роль: азербайджанці можуть зіграти цю роль в Абхазії чи Придністров'ї, а українці - в Нагірному Карабаху.

Бі-Бі-Сі: Наскільки важливою, на вашу думку, є участь у саміті президентів інших східноєвропейських держав: Польщі, Румунії, Литви та Болгарії? Чи можливе розширення ГУАМу?

Я думаю, що в ГУАМа є перспектива розширюватися не стільки в західному напрямку, скільки у східному, і я не виключаю, що лави ГУАМу незабаром поповнить - найвірогідніше - Казахстан

Расім Мусабеков: Я думаю, що участь названих держав підтверджує думку, яку я розвивав вже раніше: про те, що ГУАМ є проміжною структурою між європейськими державами, які поки що не є частиною Європи, і тими державами, які колись були в радянському блоці, а нині є повноцінними членами європейської спільноти: ЄС та НАТО. І таку їхню участь я вітаю, хоча я не вважаю, що їхнє членство в ГУАМ буде конкретно оформлено, бо ці держави для себе вже вирішили те завдання, яке збираються вирішувати Україна та Азербайджан, Грузія та Молдова: європейська інтеграція.

Бі-Бі-Сі: Отже, це політичний жест?

Расім Мусабеков: Це не лише жест, це ще і конкретна політична підтримка. Сьогодні Польща, Литва, а незабаром, я думаю, і Румунія, будуть лобіювати просування наших інтересів та інтеграційних проектів в європейських структурах. Але я думаю, що в ГУАМа є перспектива розширюватися не стільки в західному напрямку, скільки у східному, і я не виключаю, що лави ГУАМу незабаром поповнить - найвірогідніше - Казахстан.