Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Президент України раніше виступав за заборону полювання для чиновників. Екологи кажуть, що в часи правління попередньої української влади різко скоротилася площа заповідників, які нерідко використовували для полювання високопосадовців, через що Україна на передостанньому місці в світі за часткою заповідних територій.

Проте не всі захисники природи вірять, що нова влада утримається від спокуси "царського полювання".

Вепр може жити і 20 років, але не тоді, коли на нього полюють

У Київському зоопарку диких кабанів немає вже давно. Можливо, тому, що дикий кабан – пересічна тварина, яка не занесена в Червону книгу і головно корисна лише як санітар лісу – сприяючи поновленню деревних порід та знищенню личинок хруща.

Натомість майже 8 тисяч диких кабанів живуть в одному лише закритому мисливському господарстві "Трахтемирівське" на межі Київської і Черкаської областей. Проте живуть вони тут не 10-20 років, як це буває на волі, а близько року – в господарстві, яке належить Державному управлінню справами при адміністрації президента України за керівництва Ігоря Бакая їх відстрілювали українські можновладці.

Приватна яма

Під час "помаранчевої революції" екологи Київського еколого-культурного центру таємно відзняли наслідки одного з останніх таких приватних полювань, ще напередодні оголошення Ігоря Бакая у розшук – в ямі лежало майже 50 убитих диких кабанів.

Під час правління Леоніда Кучми до так званої ДУСі Бакая відійшов не лише Трахтемирів, де раніше було кілька сіл та дитячий табір відпочинку, але й закритими указами було передано Кримський та Азово-Сиваський заповідники.

Голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, який у вівторок презентував своє дослідження „Царське полювання”, твердить, що в українських заповідниках по-монаршому полювали вищі посадові особи держави:

"Після перерви в перші роки незалежності "царське полювання" поновилося. Першим у цьому ганебному марафоні був президент Кравчук. Потім був прем'єр-міністр Павло Лазаренко, якому приглянувся Азово-Сиваський парк, острів Бирючий, він нагнав туди КАМАЗів, були споруджені фінські будиночки, майданчик для гелікоптера. Досі цей острів – не лише місце для полювання, але й перевалочна база для браконьєрів. Мінприроди туди не допускають. Полювання організовували й у Кримському природному заповіднику. Нещодавно за ініціативи Інституту зоології в Чорнобильську зону були завезені тварини з Асканія-Нови – депутати цьому дуже зраділи, зафрахтували літаки та відстріляли усіх цих тврин, зокрема й коней Пржевальського".

За даними Міністерства охорони природи України, в країні є близько 10 закритих мисливських господарств або на нинішніх, або на колишніх заповідних територіях.

Ще не добили Україну

У лютому під час представлення губернатора Сумщини Олександра Лаврика президент Віктор Ющенко вперше зробив натяки на те, що чиновникам пора відмовлятися від подібної розваги:

"Ми закриємо полювання. Бо ви знаєте, яка компанія збирається – прокурор, глава райадміністрації і суддя. Давайте збережемо для вовків ту Україну, яку ще не добили. Коли на імпортних „Лендкрузерах” мотаються по полях, добивають чи то зайчика, чи то лисичку коханці на комір".

Перший заступник голови Держслужби заповідної справи Міністерства охорони природи Микола Стеценко каже, що вже готується проект указу президента, яким усі заповідники мають бути передані від президента та уряду Міністерству природи:

"Міністерство екології і природних ресурсів уже звернулося до уряду щодо передачі Кримського і Азово-Сиваського національного парку в справжню мережу установ природно-заповідного фонду державного значення. Але господарства такі закриті створюються владою надзвичайно швидко, таємними розпорядженнями, не погоджуючись, а от повернення їх – це цілий процес, над яким ми працюємо по 5, 7, 10 років”.

Полювання є одним із найбільш розповсюджених хобі українських політиків, які переважно ходили на звіра в закритих мисливських господарствах.

Дніпровсько-Тетерівське господарство в Київській облатсті, де живуть занесені до Червоної книги орлани, було передане Кабінету Міністрів за Віктора Януковича і використовувалося ним приватно як закрита мисливська зона.

Не приховують своєї пристрасті до полювання голова фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук, „нашоукраїнець” Іван Плющ та позафракційний депутат Олександр Волков.

Недешеве задоволення

В Україні кілька сотень тисяч мисливців, більшість яких - члени Української організації мисливців та рибалок.

Проте екологи кажуть, що полювання дедалі частіше стає принадою заможніх – вартість лише рушниці може сягати кількох тисяч доларів, окремо купуються недешеві мисливські аксесуари, набої та організовуються приватні мисливські клуби.

Голова київського управління лісового господарства Віктор Червоний, який відповідає за мисливство в Києві вважає, що нічого поганого в такому полюванні немає:

"У Київській області і Києві налічується близько 40 тисяч мисливців, які сплачують внески на утримання мисливських господарств. З'являються люди багаті, які можуть вкласти більше, вони хочуть і отримати більше. Нічого поганого тут немає. Те, що такі клуби створюються задля задоволення якихось потреб, як царське полювання, такого немає. Люди, які вкладають кошти, ніколи не будуть знищувати”.

Доцент кафедри зоології Київського національного університету Анатолій Подобайло каже, що Україна сьогодні посідає передостаннє місце в світі серед середніх за розміром держав за площею заповідних територій, випереджаючи лише Афганістан.