|
''Мовне питання'': блог професора Пономаріва
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У нас наближаються вибори. Тому збільшується частотність вживання слів, пов’язаних з виборами. По-перше, слова „кампанія”
і „компанія”. В українській мові вони близькозвучні, в російській - однакові, і називаються омофонами.
У нас вони тільки схожі за звучанням, але абсолютно різні за значенням. Біда в тому, що наші безграмотні політики на все кажуть або „компанія” або „кампанія”. Кампанія – це сукупність заходів, спрямованих на досягнення якоїсь мети: виборча кампанія, посівна кампанія, вступна кампанія. А компанія – це синонім до слова „товариство”. Колись його обіграли, коли хотіли сказати, що ті самі люди йдуть в усі органи влади: „нова кампанія старої компанії”. Отут доречно всі слова вжиті. „Виборний” і „виборчий”. Слово „виборний” стосується посади, наприклад „виборна посада”, тобто людину не призначають, а вибирають. Тобто це слово пов’язане з дієсловом „вибирати”. „Виборчий” – це стосовний до виборів. Тому ми кажемо „виборча кампанія”, „виборча дільниця”, „виборче право”, тобто право людей обирати. Так у всіх словниках написано. Але часом словники роблять погану послугу, бо дають неправильний варіант. Якщо кампанія „виборча”, то і „передвиборча” має бути. А там дають „передвиборна”. Це неправильно. Треба вживати слово „передвиборчий”. А „передвиборний” не вживаємо, можна тільки сказати, що він зайняв свою виборну посаду, бо його вибрали на виборах. Богдан Лапка, Австралія: Часто читаю ваші новини і мене дивує Ваші переклади слів з ангійської мови на українську. В багатьох випадках неправильно. Прочитавше про 'Міс Англія - солдат британської армії' прізвище неправильно подане як 'Ходж'. Повинне бути 'Годж'. Євген, Харків: Нарешті! Пане Олександре, чи то крига рушає, чи то в лісі щось велике здохне! Сподіваюсь, Ваш блог читатимуть також і працівники української служби ВВС, а то у них двоє з трьох теж вимовляють “випАдок” і “грошЕй”, а “фірмовим” є “цілА”, “цілЕ”. Це було б не так прикро, коли б не було серед них українських філологів. Якось одна з журналісток ВВС хотіла використати прислів'я, аналогом якого є російське “не мытьём, так катаньем”, але український вираз не могла згадати, тож вийшов такий прокруч... Треба було сказати про святкуання двохсотріччя з дня народження Миколи Гоголя, так журналістка не змогла впоратися з відмінюванням цього числівника. Хто мені подобався на ВВС, так це Андрій Куликов: “Не важливо, “кОАліція” чи “кААліція”, аби вона була... Ну, а про мову дикторів інших радіостанцій в Україні ..., ... говорити просто гірко: “Морякіф, доларіф, ф Києві, аффтор...” Або коли вимовляють слово “почистити” з та! ким “Ы”, що здається, людина зараз вЫдасть (!) нам те, що мала на сніданок! Сам я не тільки не вважаю свою українську мову бездоганною, а й навіть був би щасливий мати щось більше трієчки, але будучи інженером, а не радіо- чи тележурналістом, маю кілька словників і посібників з культури мови, в тому числі “Культуру української мови” Алли Коваль, видану ще 1966-го року, коли я тільки вступив до університету. |
Також на цю тему
'Мовне питання': блог професора Пономаріва05 листопада 2009 | ФОРУМ
Мовознавець О.Пономарів про правопис05 вересня 2009 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||