Амазонським лісам загрожує вирубування

Про подорож Ольги Бетко в Бразилії читати тут

Програму вів Богдан Цюпин.

Бі-Бі-Сі: Джунглі Амазонки – рай для будь-якого фахівця: біолога, еколога. Чому?

Якщо почне падати концентрація кисню в масштабах планети ми це відчуємо в той самий день, що й мешканці Амазонії, а кисень робиться ще раз нагадую - там.   Є.Дикий

Є.Дикий: Якщо, наприклад, в нашому лісі пройти 100 кілометрів (якщо ми десь ще знайдемо 100 км нашого не вирубаного лісу), то там можна зустріти 10 різних дерев. В Амазонії можна пройти 1 кілометр і зустріти 100 видів дерев. Це саме стосується і будь-якої іншої форми живого. Тропічні ліси, порівняно з нашими північними ландшафтами – це фантастичне різноманіття.

Бі-Бі-Сі: І саме це найбільше вражає фахівців? А як щодо розмірів? 4 млн квадратних кілометрів лісу і таке словосполучення як легені планети. На вашу думку це гучний вислів чи це справді так?

Є.Дикий: Це якраз констатація факту. Наші північні ліси (усі разом узяті) не здатні компенсувати навіть 20% того кисню, яким ми з вами дихаємо. Ми з вами в Лондоні і Києві дихаємо переважно киснем, який випускають в атмосферу тропічні ліси. Це Амазонія, центральна Африка і південно-східна Азія. Амазонія дає приблизно половину від усіх тропіків світу.

Бі-Бі-Сі: А проблема там – вирубування лісів. Я маю перед собою дані, за якими там щороку зникає 20 тисяч квадратних кілометрів лісу. Але все це відбувається на протилежному боці планети. Чи повинні цим перейматися українці?

Є.Дикий: Якщо почне падати концентрація кисню в масштабах планети ми це відчуємо в той самий день, що й мешканці Амазонії, а кисень робиться ще раз нагадую - там.

Бі-Бі-Сі: А також вбирається вуглекислий газ, який можливо ще більше спричинився б до змін клімату, якби не амазонські ліси.

	Гідробіолог Євген Дикий у студії Бі-Бі-Сі

Є.Дикий: Саме так. З глобальним потепління пов’язаний один важливий ефект, про який часто забувають. Ми звикли уявляти, що ми з вами дихаємо, а рослини фотосинтезують. Ми кисень споживаємо, вони виробляють, а вуглекислий газ - навпаки. Але ж насправді рослини теж дихають. Так от, ці процеси залежать від температури. Чим стає тепліше, тим нижчим стає фотосинтез і інтенсивнішим стає дихання. Тобто фотосинтез – це один з тих процесів, які підсилюють самі себе. Чим тепліше стає на планеті, тим менше ліси виробляють кисню і тим менше вони здатні вбирати вуглекислий газ.

З річкою тут пов’язане все

	Човен, на якому подорожує група Бі-Бі-Сі

О.Бетко на супутникову зв’язку: Ми прилетіли в єдине таке місто в джунглях, дуже віддалене від усього. Від Сан Пауло це 5 годин літаком. А потім з цього міста – Манауса ми подорожували цілий день і цілу ніч. Це багатогодинна подорож. Тут понад 30 градусів, дуже-дуже волого. Тут кажуть, що є два сезони – один мокрий, інший ще мокріший. Ми зараз причалили до єдиного селища невеликого… Спочатку ми їхали і те, що ми бачили - це якісь маленькі ферми… І наша гід (вона бразилійка) каже, що вона дійсно здивована масштабами вирубки лісів.
Ми познайомилися з родиною, заїхали до них. Маленький такий будиночок, вкритий пальмовим листям. Це навіть будиночком не можна назвати. Однак, діти ходять в школу. Правда, коли там все висихає і вони не можуть подорожувати човном, то їм доводиться пішки по 4 години до того місця, де школа. Річка – тут центр цілого життя.

Бі-Бі-Сі: Чи можна сказати, що люди її бережуть і шанують? Чи є там сліди життєдіяльності?

О.Бетко: Ми бачили тут дуже багато ферм. Зараз ми заглибилися в джунглі. У кожного своя думка про те, скільки лісів вирубують і які масштаби загрози цим лісам? Зараз ми знаходимося в заповіднику і уряд Бразилії намагається дбати про Амазонію. Ми – в одному з 34 заповідників Амазонки. Я розмовляла з людьми, які тут мешкають, і вони кажуть, що за ці кілька років, відколи був запроваджений цей заповідник, відколи тут заборонено масовий вилов риби, їм стало набагато краще. Один мешканець нам показав досить велику рибу (назву якої я не можу вимовити) і сказав, що ще донедавна така риба їм була недоступна, бо там було багато човнів, був інтенсивний рух. Тепер це все заборонено.

Бі-Бі-Сі: Чи є в Україні такі місця, якими українці могли би пишатися і турбуватися про їхнє збереження?

Є.Дикий: Звісно є. Абсолютно інші, але не гірші. Хоча б назву карпатський біосферний заповідник, який в минулому році отримав статус природної спадщини людства. Це статус, який надається ЮНЕСКО. Поки що в Україні це єдиний об’єкт, який отримав такий статус. А от ставлення різне. У нас вже ЮНЕСКО закликає охороняти карпатські ліси, а натомість вже півтора роки не можуть підписати указ про долучення до заповідника 10 тисяч гектарів пралісів, тому що рахівська райрада не ратифікувала. І все. І цього достатньо…

Дунайські плавні мають багато спільного з гирлом Амазонки. Це однотипні екосистеми, хоча й в різному кліматі. І знову ж таки тут порівняння не на користь України. Тут прокопати судноплавний канал – я думаю, що в Бразилії навряд чи таке вже можливе. Ми ж таке робимо на своїй.

Бі-Бі-Сі: Олю, чи відчувається, що джунглі Бразилії під загрозою?

О.Бетко: Так, помітно, що ліси відступили. Ми пливемо і пливемо і все одно видно будиночки, вогні, ферми… Це зовсім не так, як я собі уявляла. З анакондою битви поки немає. Для того, щоб побачити справжні джунглі, треба їхати глибше. Капітан Фернандо, який добре знає Амазонку, багато років плаває нею, каже, що річка і вся територія дуже змінилися. Колись він тут бачив пантеру, бачив анаконду ту ж таки, колись ловив величезну рибу, тепер йому не вірять, яких розмірів вона була. Але він твердить, що це не рибальські казки.

Мета нашої експедиції , цього проекту Бі-Бі-Сі, який називається «Парадокси Амазонки» зрозуміти, чи можливий так званий щасливий шлюб між екологією і економікою. Пік вирубки лісів у Бразилії припадає на пік економічного буму. Чи можна зробити так, щоб і ліси не вирубати, але щоб і економіка розвивалася і щоб люди жили добре, адже земля потрібна під пасовиська, під угіддя, щоб вирощувати культури на вироблення біопального.

Бі-Бі-Сі: Бразилія лідер у використанні біопального, чи помітно це людині, яка приїжджає до країни?

О.Бетко: Так, у Бразилії за законом 23% бензину має походити з біологічних джерел. Це набагато більше, ніж британські вимоги – 2.5%. Бразилія почала запроваджувати це давно, ще з 70-х років. І тут це робилося не через якісь турботи про екологію, бо тут є багато сумнівів у тому, наскільки кращим для довкілля є біопальне. Бразилія просто хотіла стати енергетично незалежною.

	Унікальна екосистема Амазонки має дещо спільне з Дунаєм

Бі-Бі-Сі: Нещодавно кілька українських міністрів заявили про бажання перейти, принаймні, частково на біологічне пальне, тут ідеться про біодизель. Пане Дикий, як ви вважаєте, для України це настільки ж актуальне, як і для Бразилії?

Є.Дикий: Так, і для нас це актуально з тих же міркувань. Ми також прагнемо незалежності, у нашому випадку - від Росії, бо маємо мало викопного палива. Біодизель є виходом із ситуації. Але його екологічність сумнівна. Коли ідеться про біодизель – це монокультура ріпака, яка дуже виснажує ґрунти, і після двох-трьох років високого врожаю, там років п’ять, а то і вісім практично не росте. Який відсоток наших посівних площ ми можемо відвести під ріпак без загрози нашій сільськогосподарській сфері?

Бі-Бі-Сі: Олю, а чи відчувають бразильці увагу світу і відповідальність за найбільший ліс світу?

О.Бетко: Не знаю, бо тут у багатьох людей навіть телевізора немає. Ми вчора зупинилися на березі, це було навіть не селище, а просто кілька будиночків. Поспілкувалися з родиною, яка там мешкає. Цей чоловік знає, що рубати ліси не можна, але чому саме – не знає. Каже, що батько його рубав, а він не може. А чому не знає.

Бі-Бі-Сі: Але ти спілкувалася з більш обізнаними людьми. Ось колишній міністр екології штату Амазонас сказав, що оптимістичній щодо зниження темпів вирубки джунглів…

О.Бетко: Так, це колишній міністр Віргіліо Віана, він не так давно припинив бути міністром, він дуже оптимістично налаштований, каже, що в Амазонас ліси незаймані на 98%. Але у мене такого враження не склалося. Я зустрічалася з представником партії Зелених у Манаусі і він каже, що насправді масштаб пошкодження джунглів – невідомий. Навіть НАСА не може з космосу зазняти все точно, бо є хмари, є інші речі, які перешкоджають і навіть сучасні технології не можуть зарадити. За різними оцінками Бразилія втратила від 2001 року джунглів у розмірі територій Франції і Німеччини.

	Чи турбують простих бразильців світові екологічні проблеми?

Бі-Бі-Сі: Пане Дикий, на вашу думку в Україні достатньо серйозно сприймають екологічні проблеми?

Є.Дикий: Ні, бо серйозне сприйняття екологічних проблем вимагає достатньо високого рівня і освіти і матеріального рівня життя. Екологічна свідомість виникла у багатих країнах у великих мегаполісах, а не там, де люди борються за виживання.

Бі-Бі-Сі: Якщо робити вибір між підтримкою брудного заводу чи ферми і наявністю робочих місць?

Є.Дикий: Вибір очевидний. Люди звісно віддаватимуть перевагу робочим місцям.

Бі-Бі-Сі: Яку б ви назвали одну проблему, пов’язану з довкіллям в Україні, найсерйознішу – що б ви назвали?

Є.Дикий: Це складне питання. Я б сказав, що однієї ключової проблеми немає, але ми дійшли до того етапу, коли можна нарешті виробляти єдину державну екологічну політику. Щоб не гасити окремі пожежі, як розлив нафти в Керчі, чи воювати за один заповідник. Можливо, ми вже дійшли до того, щоб вводити пільгову податкову політику.

Бі-Бі-Сі: Ідеться про заощадження ресурсів?

Є.Дикий: Так, якби у нас податки бралися не з заробітної платні, а з витрачених ресурсів, це б стимулювало працедавців – і відкриття робочих місць і запровадження нових технологій.

Бі-Бі-Сі: Як ви ставитеся до Чорнобиля як великої проблеми екології?

Є.Дикий: Чорнобиль я не вважаю нагальною проблемою, а радше те, з чим нам треба жити, з наслідками Чорнобиля. Потрібна допомога потерпілим людям. Щоб ми не робили, нам з цим жити. Коли ми говоримо про дельту Дунаю – там ми ще можемо щось зробити. Там варто просто припинити роботу з прокопування каналу, і ця потужна екосистема досить швидко відновиться.

Бі-Бі-Сі: Тут ми також говоримо про вибір між економічною діяльністю і екологією?

Є.Дикий: Не зовсім. Є дорожчі варіанти у прокопуванні цього каналу, в обхід гирла Дунаю, але вони виявляться економічно вигіднішими і за 10 років, бо не будуть потерпати від повені. Крім того, там є місцеве населення, яке живе за рахунок екологічного туризму, і по ньому це канал також вдарить. Тому це радше інтереси великих гравців.