|
У Києві відкрився парк 'Мамаєва слобода'
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За кілька кілометрів від центру Києва відкрили козацьке селище "Мамаєва слобода". Автори ідеї своєрідного парку виношували
її мало не два десятиліття, а на будівництво пішло 8 років. Тепер тут майже 100 будівель.
У Мамаєвій слободі частують козацькою юшкою, до якої додають горілки, возять на конях, там також можна відсвяткувати весілля. Церква Покрови Пресвятої Богородиці на території парку - копія тієї, що була колись на Запорізькій Січі. Принаймні у цьому запевняють організатори козацького селища і додають, що це перший козацький храм, побудований в Україні з часів знищення Січі.
Як і всі інші будівлі та предмети побуту, він є копією, виконаною сучасними майстрами за старовинними кресленнями, або за зразками музейних експонатів. Це і є основною відмінністю парку від вже існуючого парку народної архітектури та побуду Пирогово в Києві, каже засновник «Мамаєвої слободи» козак Костянтин Олійник: «Ми хочемо відроджувати забуті трудові навички, ремесла, звичаї, обряди згідно календарного циклу. На приклад, обряд українського весілля. Для молодих людей це буде цікаво – навіть першу шлюбну ніч можна буде переночувати в хаті,» - розповідає козак Костянтин.
Окрім церкви тут є військова канцелярія, водяний та вітряний млини, хати ворожки, сотника, шинок, театр, ставок, повен риби... Усе це, за словами Костянтина Олійника, відтворили, аби розвінчати міф про те, що козаки нібито були далекими від культури козаками, які «на салі спали, сало їли і салом вкривалися»: «Ідея для нас було проста і зрозуміла – спробувати змусити українців відчути смак національного життя. Це фактично таке своєрідне євшан-зілля, яке ми матеріалізували.» А ще в Мамаєвій слободі співають народних пісень, танцюють, стріляють з гармат.
Тут планують відродити забуті українські традиції, влаштовувати народні гуляння з нагоди різних свят. Чи не родзинкою є кінне шоу. Козак Олег, який готує номери, розповідає, що іноді людей навіть важче навчити, ніж коней: «В радянські часи це називали джигітовкою – від кавказького слова «джигіт», ну і зараз так говорять. Але ми ж не джигіти, ми козаки, значить у нас козацький герц. Це акробатичні вправи, які козаки використовували в ближньому бою.» Козак Мамай є одним з найпопулярніших персонажів народних переказів та легенд, символізує козака-лицаря, якого називають космогонічним уособленням українського народу загалом. Організатори парку сумніваються, що він насправді міг заснувати слободу в Києві – там, де бере початок ріка Либідь. Але якщо такого поселення і не було насправді, то тепер воно є, каже Костянтин Олійник. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||