Анатолій Мішин кореспондент Бі-Бі-Сі в Полтаві

	Чи буде пам'ятник Івану Мазепі в Полтаві, коли саме і де, поки точно не може сказати ніхто

Як вважають історики, ця битва в 1709 році продемонструвала, що Швеція на той час позбулася статусу супердержави, Московія стала на імперський шлях, а Україна втратила надію на збереження хоча б автономних прав.

Підготовка до ювілею, який широко відзначатиметься наступного тижня, супроводжується дискусіями - кому і які пам'ятники на честь 300-річчя будувати, як має виглядати святкування, враховуючи ставлення до цієї події в Україні, Швеції та Росії. Схоже, влада сама точно не може сказати, кому, де і коли будуть пам'ятники.

Петро на висоті

Петро Перший мав на зріст два метри чотири сантиметри. Саме його бронзова скульптура такого ж розміру та ще й на майже двометровому постаменті зустрічає відвідувачів перед входом до музею Полтавської битви. Пам’ятник створений архітектором Адамсоном ще у 1915 році для Петровського кадетського корпусу Полтави.

Звичайно, заклад із такою назвою не мав шансів на збереження у радянські часи. Та й пам’ятник царю зайняв нинішнє місце лише у 1950 році, коли після війни відкрили цей музей. Старожили пам’ятають, що ледве вдалося вмовити обком Комуністичної партії дозволити бронзовій згадці про самодержця охороняти вхід до музею. Звичайно, про якісь там пам’ятники, і навіть портрети того ж Мазепи і мовити не можна було.

Але часи змінюються. У великій залі музею ще відчуваються запахи нещодавнього ремонту. Це Козацька зала. Тут багато автентичної козацької зброї. Сучасні портери лідерів тодішньої України, імітації козацьких штандартів. А ще не так давно тут домінував червоний колір.

Згадує заступник директора музею Людмила Шендрик: "Спочатку тут була панорама Сталінградської битви, коли відкрили музей у 1950 році. Потім панораму цю згорнули і влаштували Ленінську кімнату. Ну, а потім уже в 1991 році ми почали працювати над тим, щоб створити 'козацьку державу', починаючи від Богдана Хмельницького до ліквідації Інституту Гетьманства, і до Кирила Розумовського".

Мазепа в невідомості

Ще рік тому велися розмови про можливість встановлення на Полі Полтавської битви пам’ятників Івану Мазепі та Карлу 12. Навіть гроші Кабінет Міністрів виділив. У листопаді минулого року несподівано обласна рада, точніше більшість її депутатів (в основному з фракцій регіоналів і комуністів), проголосували за відмову від субвенції з державного бюджету.

	Штандарт Мазепи. При відкритті музею годі було й думати про такі експонати

Почали у народі збирати кошти на будівництво пам’ятника Мазепі. Його мали відкрити 27 червня – у день 300-річчя Полтавської битви, але міська рада проголосувала за перенесення дня відкриття на День Незалежності. Рішення ухвалили разом із забороною проводити будь-які політичні акції в місті – із 26 червня по 10 липня, коли відзначатимуть ювілей битви.

Представники міськвиконкому запевняють, що вже на найближче свято Незалежності пам’ятник точно дозволять відкрити, щоправда не припиняють лоскотати нерви ініціаторам збирання грошей. Наприклад, заявляють, що не все узгоджено із міською будівельною радою. Такі заяви є перебільшенням – вважає народний депутат України Микола Кульчинський. Він каже, що "пам'ятник нещодавно прийняла рада при Спілці архітекторів та рада Спілки художників. Це пам'ятник буде державного значення".

Карл, як швед під Полтавою

А ось Карлу 12 під Полтавою все не щастить. Українці грошей на спорудження йому пам’ятника не дають – ні бюджетних, ні народних. У офіційного Стокгольма з цього приводу також жодних планів. Щоправда, шведські любителі військової історії мають намір подарувати Полтаві погруддя короля. Вони впевнені – це подарунок для музею Полтавської битви.

А ось керівників Полтавської облдержадміністрації та Полтавського міськвиконкому такій подарунок підштовхнув до нового етапу давніх суперечок - хто краще знає, як організувати ювілейні заходи.

Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев каже, що сам не знає, куди будуть встановлювати нові пам'ятки. "Наскільки я зрозумів, то шведів - вони по якихось приватних каналах домовилися, що його поставлять біля музею Полтавської битви. Якщо виникне якась суперечка, ми його поставимо поки що в Краєзнавчий музей, доручення вже дали, а потім перенесемо, подаруєм місту".

Голова Полтавської облдержадміністрації жорстко скритикував, за його словами, утаємниченість Полтавського міськвиконкому щодо заходів на 27 червня. "Я не знаю, що буде, ніхто не бачив, ніхто не чув, нічого не читав. Якщо це мерія свідомо утаємничує, то тоді їй прийдеться нести відповідальність за наслідки, які можуть статися. Чому утаємничувати, от я хочу зрозуміти?"

Пояснень навколо ювілейних протистоянь чимало. Звучать звинувачення у занадто проросійських настроях одних, або говорять про непорозуміння між пропрезидентською облдержадміністрацією та міським головою, який близький до БЮТу. Сам міський голова Андрій Матковський підкреслює – ніякої політики, лише толерантна робота заради туристичних перспектив Полтави.

Спадок Черномирдіна

Поблизу Музею Полтавської битви нині активно ведуться будівельні роботи. Уже реставрували Могилу Російським воїнам, відновлюють редути - захисні споруди війська Петра Першого. За все це дякують уже колишньому російському послу в Україні Віктору Черномирдіну.

Мала з’явитися поблизу музею і скульптурна композиція у вигляді шахівниці із трьома фігурами: Петра, Карла та Мазепи. Цей проект переміг рік тому у конкурсі міськвиконкому. Але натомість будують Ротонду примирення.

Виконроб Юрій Різник пояснює її ідею: "Хрест, як ви бачите, дзвін і три прапори, які символізують країни, які приймали участь. Шведський, російський і український".

У ювілейні дні в Полтаві очікують до 25 тисяч гостей. Навряд чи їх зупинять сперечання можновладців, тем більше про них і самі полтавці не дуже добре знають.