"Казахський журналіст Борат".

Попри те, що у світі пришелепкуватий Борат наробив багато галасу, український кіноглядач найближчим часом не побачить скандальної стрічки через те, що кіно ринок України значною мірою контролюється росіянами.

В Америці та Британії його останній документальний фільм із довгою назвою «Борат: Культурні надбання Америки на службі уславленої нації Казахстану» шалено популярний і б’є всі рекорди у кінопрокаті.

Борат – це вигаданий персонаж, якого грає британський артист-комік Саша Барон Коен.

Він в образі казахського репортера їде до Америки, бере інтерв’ю у відомих і невідомими людей, які не підозрюють про його несправжність. При цьому Борат робить непристойні, смішні коментарі.

	Справжні казахи.

Однак гумору Бората не зрозуміли у Казахстані. Комік зобразив казахів як націю женоненависників, расистів та антисемітів. Фільм назвали «образливим, брехливими і безглуздим».

Влада Казахстану закрила сайт Бората, і навіть погрожувала подати на нього до суду. Але згодом позиція казхського уряду пом’якшала і Бората навіть запросили в гості.

Його фільм – хоч і погана, але реклама для країни у світі.
Однак казахські дистриб’ютори відмовилася показувати Бората у кінотеатрах. Слідом за цим фільм заборонили і в Росії.

Російський уряд вважає, що Борат може «образити певні етнічні групи та релігії у Росії».

Разом з Росією та Казахстаном - мимоволі.

Солідарною з ними мимоволі виявилася і Україна, хоча міністерство культури фільм не забороняло.

Представник мінкульту Лідія Клименко сказала Бі-Бі-Сі, що так вирішила кінопрокатна компанія «Геміні», яка має права на цей фільм.

	Українці зможуть дізнатися про Бората лише з піратських фільмів?

У самій компанії сказали таке: “Нічого не можу сказати, тому що я не знаю, чому. Позиція генерального директора компанії – не давати коментарів з приводу фільму Борат. Ми його не прокатуємо – все».

«Геміні» є філією російської компанії. Можливо, саме цим можна пояснити відсутність його в українському прокаті.

Керівник іншої дистриб’юторської компанії B&H Богдан Батрух вважає, що цей фільм на грані пристойності. Однак якщо його дозволили показувати у світі, то треба, щоб його подивилися і українці.

«Фільм є досить гострий. Я розумію, що хтось може бути ображений. Хоча я не вважаю, що його не треба показувати. Він може бути корисний для глядачів. Він немає нічого спільного із тим, що є наспрадві в Казахстані. Він більше про те, які стереотипи мають деякі люди на Заході про Казахстан. Деякі з них, можливо, менш жорстокі вони мають і про Україну».

Українців у закордонних фільмах справді часто показують неправдоподібно та стереотипно. Адже багато людей на Заході про Україну знають так само мало, як і про Казахстан. Принаймні, знали – до того, як про нього на увесь світ ламаною англійською не розказав Борат.