Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Максим Буткевич Бі-Бі-Сі, Лондон

Перший альбом гурту - "Сміх крізь сльози"

Наприкінці вересня мій колега Олег Рац у програмі "Альбом" зробив огляд нових презентацій на лондонській музичній сцені, приділивши окрему увагу гуртові, який існує вже протягом чотирьох років - але лише зараз випустив свій перший альбом. А саме - гуртові, який має назву "Ой-Ва-Вой".

Перший повномасштабний альбом шістьох молодих лондонців єврейського походження виявився успішним - отримавши гарні рецензії критиків і дедалі більшу популярність поміж слухачів.

Одна з причин - звучання, в якому поєднано різноманітні впливи музики світу - і, безумовно, єврейської, і східноєвропейського фолку, і середземноморського нурту.

Ми вирішили повернутися до цього незвичного музичного явища - і спитали про те, яким був шлях до цього звучання, трубача і співака гурту Лемеза Ловаша:

Лемез Ловаш: "На самому початку "Ой-Ва-Вой" ми грали угорську, російську, іншу, - певно, і трохи української музики. І хтось нам сказав - хлопці, ви - євреї, і чому б не грати єврейську музику? Але, крім "Скрипаля на даху" і кількох паршивеньких версій хава-наґіли, ми ніколи не чули нічого іншого.

І це питання підштовхнуло нас до початку цього процесу - пізнавання клезмерської музики, й іншої єврейської музики, музики сефардів, - та й музики з усього світу. Це стало початком процесу вироблення звучання "Ой-Ва-Вой", яке почалося з народної музики та клезмеру, - але зараз, сподіваюся, просунулося набагато далі у напрямку чогось на кшталт поп-соулу, який по-розумному використовує всі ці впливи".

Сплав різних музик вийшов органічним і переконливим, - фактично, створивши настільки нове звучання, що в ньому часом видається нелегко прослідкувати окремі впливи. Однак на спробу визначити цей стиль звичним для британської музики словом "fusion" Лемез відреагував досить критично:

Лемез Ловаш: "Ну, по-перше я не дуже-то люблю слово "fusion", "суміш", - воно викликає в мене асоціації з керівниками звукозаписувальних компаній, які сидять і намагаються заповнити ніші в ринку, на кшталт: "Давайте зробимо проект-суміш християнського джаз-треш-металу", - для мене це не лунає як ознака гарного запису.

Ми - не акордеоністи кінця 19 століття, які живуть десь у сільській місцевості Угорщини. У цьому розумінні наша музика лунає дуже по-лондонському

Лемез Ловаш, "Ой-Ва-Вой"

На мою думку, наша музика просунулася від більш фолкової до того, хто ми є зараз, - через те, що вона відбиває те, ким ми є. Ми ж не акордеоністи кінця 19 століття, які живуть десь у сільській місцевості Угорщини. Тож у цьому розумінні наша музика, мені здається, лунає дуже по-лондонському, з усіма впливами: біт, хаус, соул, реґґей, - все таке, - вони всі є частиною лондонського середовища. Природньо, що ми пропускаємо їх через себе, - адже ми зросли у цьому, слухаючи все це".

Сама назва "Ой-Ва-Вой", пояснив Лемез, походить зі лондонського Іст-Енду, де означала щось на кшталт "Боже мій", або й просто - "ой-ой-ой!" Але з часом цей вираз змінив своє значення, і почав означати щось на кшталт "оце так клас!" або просто "класно!"

Однак чому стільки часу знадобилося, аби записати перший альбом? Лемез каже, що почасти причина цього - перфекціонізм, прагнення досконалості у запису, - що є, визнає він сам, сміючись, небезпечним. Але й інша причина - одна з основних - пошуки звукозаписувальної компанії - не будь-якої, а саме тієї, яка потрібна.

Лемез Ловаш: "В ринку, орієнтованому на поп, багато в чому ваше звучання, на жаль, залежить від якості просюсирування музики. Для цього потрібна певна сума грошей. Ми знали, якого саме звучання ми хочемо, - але це питання того, чи можеш ти працювати з продюсером, який може це зробити.

Тобто, безумовно, ми самі писали все, що зробили, - але це також і питання того, чи можемо ми знайти той саунд, якого ми хочемо. І нам дуже приємно працювати з звукозаписувальною компанією "Outcast" - бо вони були перші, хто сказав: "Ми вкладаємо у вас гроші, бо ми віримо у вас, ми віримо у ваші ідеї, вони - чудові, і все це можна вивести на вищий рівень".

Компанії "Outcast" - не в новинку підтримувати гурти з яскраво вираженими рисами музики світу. Тут писалася значна частина так званого "Asian Underground" - британських груп молоді азійського походження, з їхнім неповторним звучанням. У творчості Ой-Ва-Вой фолковий елемент складає, схоже, серцевину. Можливо, почасти це зумовлено тим, що Лемез, як і вся група, багато подорожує - і нерідко відвідував Східну Європу, Росію, Україну, Балкани. Чим для нього є фолкова музика?

Фолк-музика мені подобається тим, що це - величезний ресурс, який можна використовувати. Я вважаю, що мені поталанило, - в мене є доступ до фолк-музики, і я можу знайти там ідеї

Лемез Ловаш, "Ой-Ва-Вой"

Лемез Ловаш: "Фолк-музика мені подобається тим, що це - величезний ресурс, який можна використовувати. Тож, на мою думку, не дуже важливо, чи ви використовуєте єврейську музику, чи японську музику, чи якусь іншу, - не важливо. Мені здається, будь-який музикант завжди шукає цікавих ідей, - ви можете побачити картину, чи будівлю, яка наштовхне вас на щось, надихне на щось.

Я вважаю, що мені поталанило, - бо в мене є цей доступ до певної фолк-музики, і я можу знайти там ідеї, які можу застосувати. Тож це - талан, коли в тебе є такий ресурс, який ти можеш використовувати, і який може надихнути тебе. Мені таланить, бо коли тебе більше нічого не надихає, - ти більше не твориш музику".

Чи зможуть шестеро молодих лондонців дійти до широкої публіки?

На думку Лемеза, популярність мейнстрімного попу зіграла в Британії злий жарт з ним самим - інші джерела поп-музики дедалі бідніші, і вона дедалі більше замикається сама на собі. Тож мета цього запису - не лише успіх, у тому числі й комерційний, - вона амбітніша:

Лемез Ловаш:"Музична сцена у Британії поділена на дуже чіткі, обмежені категорії. І мені здається, що успіх індустрії поп-музики й індустрії танцювальної музики стався за рахунок всієї іншої музики у Британії.

Це не схоже на ситуацію у Франції чи Німеччині, де існує велика підтримка фолк-музиці, чи джазу. У Британії це, фактично, не існує. Є кілька людей, які самі роблять те, що можуть. Але в термінах виробництва існують лише поп і електронна танцювальна музика. Тож вони, до певної міри, є жертвами власного успіху.

Тож ми хочемо протягом наступного року якось заповнити цей розрив, - звичайно, якщо ми можемо. Виступами, звучанням по радіо, у мас-медіа - якось намагаючись заповнити цей розрив. Ось що ми, здається, маємо зробити".

Тоді як наступний альбом група має намір випустити десь не раніше початку 2005го, - Лемез має відношення до іншого альбому, який має побачити світ до кінця цього року на голандському лейблі "Music And Words". Це - альбом української групи "Харьков Клезмер Бенд", які грають традиційну єврейську музику клезмер. А Лемез Ловаш, відповідно, - продюсер цієї групи. Чому він вирішив її продюсирувати?

Клезмер - традиційна єврейська музика, передусім - весільна

Лемез Ловаш:"Я поїхав на фестиваль у Євпаторії, у Криму, - здається, влітку 2000 року. Це був перший міжнародний фестиваль єврейської музики в Україні - це було фантастично. Його було організовано фантастичною парою з Києва, яких звати Яна і Борис Яновер, які провадять Центр єврейської освіти. Мені було дуже цікаво дізнатися більше про єврейську музику.

І там були музиканти, які називалися "Харьков Клезмер Бенд", - чудові! Щойно я почув їх - я був вражений різницею між ними і міжнародною клезмерською сценою, як-от в Америці та Європі є сотні колективів. Різниця була в тому, що вони не грали як джазові музиканти, або музиканти з консерваторською освітою - хоча вона в них і є.

Вони грали з дуже гарним, чистим духом цієї музики, своїм ставленням до неї, - як грають музику, під яку п'ють, кохаються, таке інше - розумієш? Для мене це - саме те, чим є ця музика. Для мене, вони - найкращий клезмерський колектив Європи. І вони при цьому - горді тим, що вони з України".