Юрій Костенко. Фото з архіву

На будівництво нового об’єкту "Укриття" піде в три рази більше металоконструкцій, яніж на будівництво Ейфелевої вежі, – так стверджує французька газета “Le Monde”. Французькі будівельники переконані, що укриття стане ще одним шансом продемонструвати світові передовий досвід французького будівництва у секторі ядерної енергетики, яка лишається провідним джерелом енергії у Франції.

Проте не всі вірять, що той досвід вирішить проблему Чорнобиля. Марина Денисенко запитала колишнього міністра охорони довкілля та ядерної безпеки Юрія Костенка, як він оцінює підписання договору про спорудження об'єкту "Укриття" із французькою компанією.

Юрій Костенко: Ви знаєте, в мене дещо інше ставлення до цього проекту. Я був ініціатором переговорного процесу з Великою Сімкою щодо закриття Чорнобильської атомної станції і підписував від України у 95-му році Меморандум щодо зупинки Чорнобильської атомної станції. І передбачалася зовсім інша концепція робіт на саркофазі: укріпити діючий сарфокаг, створити систему пилоподавлення, бо там величезна кількість радіоактивного пилу, створити систему попередження виникнення можливої ланцюгової реакції, тому що фізико-хімічні процеси у ядерному паливі, якого залишилося в укритті біля 200 тонн, не дають чіткої відповіді на питання, чи може цей об’єкт вважатися ядерно безпечним, чи ні. Але, на привеликий жаль, після завершення моєї роботи в уряді в 1998-му році концепція цієї стратегії була змінена на будівництво ще одного укриття чи арки над діючим саркофагом.

Бі-Бі-Сі: Ви кажете “на привеликий жаль”, тобто ви вважаєте, що концепція арки чи об’єкту укриття не є такою надійною і вона не упереджує всі ті ризики, про які ви говорите?

Юрій Костенко: Ніхто не може достеменно сказати, що цей об’єкт, арка буде стояти 100 років, як планується. Я наведу приклад діючого об’єкту, він планувався на 50 років, але вже через 10 років з’ясувалося, що низка конструкцій цього об’єкту, який будувався в екстремальних умовах, є нестабільною, що в діючому об’єкті "Укриття", чи саркофазі, більше тисячі чи півтори тисячі квадратних метрів щілин. І друга проблема, фінансова і наукова: як далі Україні бути, коли від світу другим укриттям буде прикрита чорнобильська проблема, але вона не зникне? Коли з українського бюджету потрібно буде фінансувати величезні наукові дослідження: як вилучити ядерне паливо зі зруйнованого реактора, як його потім утилізувати і безпечно заховати, бо це вимоги МАГАТЕ. Поки там є ядерні матеріали, тим більше в неконтрольованому стані, до тих пір ми не можемо говорити про безпечність цього об’єкту.

Бі-Бі-Сі: Але паралельно зі спорудженням об’єкту "Укриття" виділено також гроші і незабаром почнуться роботи зі спорудження сховища ядерного палива, я так розумію, також на території станції. То хіба це паливо не повинно бути вилучено спочатку із 4-го реактора, а потім цей об’єкт укриття буде на рейках заведений над існуючим саркофагом?

Юрій Костенко: Відпрацьоване ядерне паливо нікуди не вивозилося, воно зберігалося у пристанційних спорудах тимчасово. І тому потрібно побудувати сховище, де відпрацьоване паливо може зберігатися впродовж наступних хоча б 100 років.

Бі-Бі-Сі: Але коли об’єкт "Укриття" вже буде заведено над 4-им реактором, чи можливо буде його знову відкрити, щоб, скажімо, вилучити звідти оце ядерне паливо?

Юрій Костенко: Під цією спорудою будуть здійснюватися подальші операції і з саркофагом діючим, і під саркофагом. Але ще раз повторюю: потрібно не забувати, що всі ці операції, і щодо вилучення ядерного палива, яке знаходиться у розплавленому стані, не відомо навіть те, в яких місцях сконцентроване усе це паливо, до сьогоднішнього дня немає точної карти. Об’єкт "Укриття-2" – це не вирішення проблеми. Це лише фактично пауза для того, щоб цю проблему можна було вирішувати у майбутньому.

Бі-Бі-Сі: Власне, цей об’єкт "Укриття" буде зводитися поруч з 4-им реактором, на окремій площадці, і говорять навіть про те, що на цій площадці буде невеликий, але певний рівень радіації. Чи становитиме це загрозу для житя робітників?

Юрій Костенко: Ні, на сьогоднішній день такої ситуації, яка була в 86-му році, на станції немає. Французька компанія повинна буде дати чітку відповідь, яке дозове навантаження буде отримано тими, хто буде працювати над реалізацією цього проекту.