Анастасія Зануда, Бі-Бі-Сі, Київ

Під час зустрічі з керівниками провідних українських банків президент висловив припущення, що кошти на рефінансування, які банки отримують від НБУ, витрачаються на покупку валюти, а не на підтримання ліквідності банків та відновлення кредитування.

За даними президента, від початку листопада НБУ надав банкам понад 40 мільярдів гривень рефінансування, але банки так і не відновили активних кредитних операцій.

Ми ніколи не справимося із попитом на долар, якщо ми не справимося із пропозицією гривні.   Президент Віктор Ющенко

Крім того, за словами президента, це створює додатковий тиск на гривню, яка знову відновила падіння впродовж останніх днів: “Ми ніколи не справимося із попитом на долар, якщо ми не справимося із пропозицією гривні. З кореспондентських рахунків за вчора мало піти 10 мільярдів гривень. Чому вони не пішли? Другими словами, я бачу такий вінегрет в інструментах, який, якщо ми зараз не домовимося і не переборемо його, ми створимо штучні проблеми. Тут щось неправильно. Так поступати неможливо.”

Президент також закликав Національний банк обмежити обсяги рефінансування комерційних банків. Сам НБУ у четвер не виходив на валютний ринок із інтервенціями, і не пропонував купити валюту навіть через аукціон, як це було зроблено у середу. У четвер на міжбанківському валютному ринку курс гривні склав 6.35 гривень за долар, що на 31 копійку більше, ніж у середу. Готівковий долар у Києві купити практично неможливо.

Підвищення тарифів на комунальні тарифи для столичних підприємств скасовано указом президента.

Президент Ющенко скасував своїм указом три розпорядження київського мера, що стосувалися підвищення тарифів на комунальні послуги для юридичних осіб.

Президент вважає, що “необґрунтоване підвищення тарифів в умовах економічної кризи може призвести до фінансових проблем, і навіть банкрутств, значної кількості підприємств та установ столиці, зростанню безробіття та соціальній напрузі.   Речниця президент Ірина Ваннікова

В указі йдеться про те, що нинішні тарифи на комунальні послуги для юридичних осіб покривають собівартість на 77-214%, а отже, аби покрити різницю, варто було підвищити тарифи щонайбільше у 2-3 рази, а не у 5-10 разів, як вирішила столична влада.

Як повідомила речниця президента, Ірина Ванникова, президент вважає, що “необґрунтоване підвищення тарифів в умовах економічної кризи може призвести до фінансових проблем, і навіть банкрутств, значної кількості підприємств та установ столиці, зростанню безробіття та соціальній напрузі.”

Проте мер Києва, Леонід Черновецький твердить, що знайде аргументи, аби переконати президента у потребі підвищити тарифи на комунальні послуги для юридичних осіб, і відкликати указ про скасування рішень Київради про підвищення цін на воду, опалення та електроенергію.” Він твердить, що “казино і стріп-бари” мають платити більше, проте нічого не каже про школи, лікарні чи магазини.

Про облікову ставку.

Національний банк найближчим часом може зменшити облікову ставку до 8% із нинішніх 12% - заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

Очікується, що цей крок має призвести і до зниження кредитних ставок у комерційних банках, і оживити кредитний ринок загалом.

Ми розраховуємо, що протягом місяця ми зможемо побудувати систему іпотечного кредитування і дати людям відповіді щодо залучення іпотечних кредитів.   Прем"єр-міністр Юлія Тимошенко

Крім того, за словами прем’єра, уряд розробляє програму нових правил іпотечного кредитування, яка б дозволила, з одного боку, підтримати будівельну галузь, а з іншого – дати можливість українцям інвестувати у житло: “Ми розраховуємо, що протягом місяця ми зможемо побудувати цю систему, і дати людям відповіді щодо залучення іпотечних кредитів. Але в той же час перед нами стоїть наступна проблематика: куди спрямувати, і як спрямувати ці гроші. Якщо ми зараз на новій основі розпочнемо іпотечне кредитування, а ми бачимо це як шлях, то ми встановлюватимемо граничну ціну житлових приміщень, і будемо віддавати людям іпотечне кредитування тільки під ті будинки, які збудовані не менше, ніж на 60-70% готовності.”

Пані Тимошенко твердить, що всі бюджетні витрати цього року будуть профінансовані, оскільки і податкова, і митниця перевиконують плани із наповнення доходної частини бюджету. Водночас прем”єр закликала ужорсточили фіскальну політику та максимально скоротити витрати бюджетних коштів.

У протилежний спосіб збирається діяти російський уряд.

Прем’єр-міністр цієї країни Володимир Путін, виступаючи на 10-му з’їзді партії Єдина Росія, запропонував кілька кроків із протидії наслідкам світової кризи у Росії, серед яких зниження податку на доходи для малого та середнього бізнесу із 15% до 5% та збільшення загального фонду оплати праці бюджетників на третину.

У своїй промові пан Путін також повідомив, що світові фінансові проблеми і скорочення експортно-орієнтованого виробництва у Росії можуть викликати “структурні трансформації” на ринку праці.

Зловживання із допінгом дешевих грошей і проблеми з іпотекою у Сполучених Штатах породили справжню ланцюгову реакцію, викликали параліч світової фінансової системи і загальну недовіру на ринках, що, звичайно, не могли не відбитися на реальних секторах економіки.   Російський прем"єр Владімір Путін

Російський прем”єр також запевнив, що влада докладе усіх зусиль, аби захистити росіян від наслідків кризи, і не допустити “економічних шоків 1991 та 1998 років.”

“Зловживання із допінгом дешевих грошей і проблеми з іпотекою у Сполучених Штатах породили справжню ланцюгову реакцію, викликали параліч світової фінансової системи і загальну недовіру на ринках, що, звичайно, не могли не відбитися на реальних секторах економіки. І криза, яка починалася, як фінансова, на наших очах перетворилася на економічну. Сьогоднішня світова криза за своїми масштабами схожа на стихію. В рамках існуючої фінансової системи запобігти йому, як і стихійному лиху, було неможливо. Але ми не марнували часу. У Росії немає більшості тих факторів ризику, які є в інших державах. Крім того, ми накопичили значні фінансові резерви, хоча, зрозуміло, тільки за їх рахунок всі проблеми зняти не можливо. Проте вони дадуть нам можливість зберегти стабільність, не допустити інфляційного стрибка чи різкої зміни курсу рубля. Резерви дозволять підтримувати стабільність незалежно від цін на нафту і газ. Зарплати та пенсії будуть справно виплачуватися, і за рахунок громадян вирішувати проблеми та латати дірки ми не будемо.”

Ісландія стала першою західною країною, яка за останні 30 років отримала позику від МВФ.

	Центральний банк Ісландії

Рада директорів фонду схвалила рішення про надання Ісландії кредиту у 2.1 мільярдів доларів для стабілізації економіки. Ця сума становить 1190% від квоти країни у фонді.

За підрахунками МВФ, у наступному році ВВП Ісландії скоротиться на 10%. Кредит МВФ має покрити 42% фінансового дефіциту ісландського уряду, а решта, як очікується, надійде від двосторонніх кредитів із іншими країнами.

Зокрема, Велика Британія розглядає можливість надання Ісландії 5 мільярдів доларів, Голландія – 1.5 мільярда доларів, скандинавські країни – по 500 мільйонів доларів.

Раніше про бажання виділити кредит Ісландії заявляла і Росія, проте умовою надання цієї позики було позитивне рішення МВФ щодо допомоги цій країні.

Банківський сектор Ісландії пережив був у 90-ті роки, і став найбільшою галуззю економіки країни із населенням у 300 тисяч осіб. Банки активно інвестували за кордоном, проте із початком світової фінансової кризи опинилися на межі банкрутства. У жовтні уряд Ісландії був змушений піти на націоналізацію трьох найбільших банків країни.

ЄБРР наступного року має намір збільшити інвестиції до рекордної суми у 7 мільярдів євро.

Передбачається, що ці кошти мають бути спрямовані на подолання наслідків світової фінансової кризи. Президент банку Томас Миров адресував листа із відповідною пропозицією лідерам держав-акціонерам банку.

Із урахуванням того, що 1 долар, інвестований ЄБРР, дозволяє залучити 2 долари приватних інвестицій, фінансування проектів за участю банку може перевищити 20 мільярдів доларів – йдеться у повідомленні банку.

Передбачається, що додаткові інвестиції ЄБРР, у першу чергу, мають надійти до країн Балканського регіону, Кавказу та Центральної Азії.