Сьогодні на сайті

Опозиція називає реорганізацію "Натогазу" шляхом до його приватизації, влада - виконанням європейських зобов’язань України

У той час, як президент Віктор Янукович висловлює сподівання, що Україні вдасться досягти компромісу у газових переговорах із Росією, опозиції вдалося запобігти розгляду законопроекту, який міг би відкрити шлях до втрати Україною повного контролю над власною ГТС. Утім, у більшості кажуть, що опозиція просто імітує намагання захистити національні інтереси.

Газове питання є наріжним каменем в україно-російських відносинах, а тому "розумний компроміс" у цьому питанні має бути знайдено - вважає український президент:

"Вірю, що переговори дійдуть до компромісного рішення", - заявив президент Янукович під час візиту до Дніпропетровська. Він також додав, що уряд розглядає кілька варіантів того, як можна запобігти згубному впливу високих цін на російський газ на українську економіку, і наголосив на потребі знижувати обсяги імпорту газу та розширювати пошуки альтернативних джерел отримання енергоносіїв.

Одночасно із цим у парламенті, де планувався розгляд законопроекту про реформування нафтогазового комплексу, опозиція заблокувала головну трибуну, а відтак, і сам розгляд питання.

Реорганізація чи приватизація?

Хоча у пояснювальній записці до законопроекту його розробники в уряді кажуть про виконання домовленостей із ЄС щодо реформування енергетики, зокрема, і щодо розділення видобутку, транспортування та реалізації газу, більшість експертів, а також опозиційні політики вважають, що справжньою метою законопроекту є можливість передачі уряду права "реорганізувати" (зливати, приєднувати, ділити, перетворювати) державну компанію "Нафтогаз" - нинішнього власника українських магістральних трубопроводів та газових сховищ.

Вони вважають, що уряд розпорядиться своїм правом на "реорганізацію" "Нафтогазу" виключно для того, аби передати українську ГТС під контроль Росії у тому чи іншому вигляді, аби отримати знижку на газ.

Нині будь-яка реорганізація чи приватизація "Нафтогазу" заборонена окремим законом, ухваленим свого часу з ініціативи Юлії Тимошенко, яка нині відбуває семирічне покарання за перевищення повноважень під час підписання україно-російських газових контрактів у січні 2009 року.

"Ми не дамо приватизувати українську ГТС, що є нашим національним інтересом", - пояснив логіку дій блокувальників заступник керівника фракції БЮТ Андрій Шкіль.

"Приватизація ГТС загрожує втратою нашого суверенітету, ліквідацією енергетичної безпеки як такої, остаточного перетворення України у сателіта Росії"

Олександр Гудима, комітет Верховної Ради з питань енергетики

Депутат від цієї ж фракції та член енергетичного комітету парламенту Олександр Гудима в інтерв’ю ВВС Україна пояснив, чим може загрожувати ухвалення цього законопроекту:

"Приватизація ГТС загрожує втратою нашого суверенітету, ліквідацією енергетичної безпеки як такої, остаточного перетворення України у сателіта Росії," - каже Олександр Гудима, і наводить інший, західний вектор міркувань про небезпечність запропонованого урядом реформування нафтогазового комплексу:

"Ми для Європейського Союзу сьогодні цікаві лише тому, що нашою територією йде російський газ. А коли та труба буде захоплена "Газпромом", і росіяни посунуться до кордону України з ЄС, і ще й збудується "Південний потік", це означатиме, що російський "Газпром", Кремль, здійснив свої задуми щодо подальшого монополізму на газовому ринку у Європі, і далі зможе диктувати ЄС не тільки економічні чи енергетичні речі, але й політичні речі", - каже Олександр Гудима.

За підрахунками депутата, у разі, як Росія отримає контроль над українською ГТС та збудує "Південний потік", її частка у постачанні газу до Європи зросте до 40%, а це, згідно із європейською Енергетичною хартією, означатиме монопольне становище "Газпрому" на європейському ринку.

"Україна приєдналася до Енергетичної хартії, а Енергетична хартія вимагає, аби ми внесли зміни у відповідне законодавство і розмежували НАК "Нафтогаз" у частині структури, яка буде опікуватися видобутком газу, і структури, яка опікуватиметься транзитом газу. Тому у запропонованому законі мова зовсім не йде про приватизацію"

Володимир Литвин, голова Верховної Ради

Напередодні речниця Єврокомісії Марлен Холзнер заявила, що "унікальне географічне положення України і можливості не тільки щодо транзиту газу, але й зберігання та виробництва означають, що Україна може запропонувати велику гнучкість для постачання газу до Європи".

Водночас голова парламенту Володимир Литвин заявив, що урядовий законопроект не передбачає можливості приватизації української ГТС, а натомість є виконанням однієї з умов євроінтеграції - щодо приведення українських законів у відповідність до європейського законодавства:

"Україна приєдналася до Енергетичної хартії, а Енергетична хартія вимагає, аби ми внесли зміни у відповідне законодавство і розмежували НАК "Нафтогаз" у частині структури, яка буде опікуватися видобутком газу, і структури, яка опікуватиметься транзитом газу. Тому у запропонованому законі мова зовсім не йде про приватизацію", - твердить спікер, і наголошує, що українська ГТС так і залишиться серед об’єктів, заборонених до приватизації. Володимир Литвин також вважає, що блокуванням роботи парламенту опозиція лише хотіла "продемонструвати людям, як ми, мовляв, захищаємо державні інтереси".

Разом із тим, про приватизацію раніше говорив саме керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов на початку цього тижня. Коментуючи внесення законопроекту про реформування нафтогазового сектору у порядок денний він заявляв, що без ухвалення законопроекту "Нафтогаз" не може, які інші компанії, вийти на ринок із своїми акціями, і у такий спосіб покращити свій фінансовий стан, назвавши вихід на IPO "найбільш цивілізованою приватизацією".

Тепер, після того, як розгляд законопроекту на якийсь час було заблоковано опозицією, лідер регіоналів у парламенті каже, що опозиція керується подвійними стандартами:

"З одного боку, опозиція вимагає підписати європейську Енергетичну хартію, з іншого боку кажуть: "Давайте заблокуємо цей закон". Тобто логіки у їхніх діях взагалі немає", - заявив Олександр Єфремов у кулуарах парламенту.

Співпадіння чи тенденція?

Чергова спроба розглянути підготовлений урядом законопроект про реформування українського нафтогазового комплексу стала певним підсумком тижня, який розпочався із візиту до Києва голови Державної Думи Росії Сергія Наришкіна, який повідомив про те, що Росія пропонує Україні розглянути нові пропозиції щодо газових угод, і продовжувався черговими звинувачення з боку російського "Газпрому" на адресу України, яка, начебто, несанкціоновано відбирала російський газ, призначений для Європи під час лютневих морозів.

Спроби розглянути суперечливий законопроект уже не вперше співпадають із активізацією україно-російських газових переговорів.

Російська сторона ніколи не приховувала, що може піти на перегляд ціни на газ для України лише в обмін на отримання контролю над українською ГТС.

Подання законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою реформування нафтогазового комплексу" відбулося ще наприкінці осені минулого року. Тоді вчергове йшлося про наближення до підписання нових газових угод між Україною та Росією, і навіть називалася нова ціна на російський газ для України - 220-230 доларів за тисячу кубометрів. Тоді припускали, що законопроект може стати однією зі складових нових газових домовленостей.

Наступного разу, коли парламент був готовий знову спробувати розглянути законопроект про реформування нафтогазового комплексу, Київ та Москва знову начебто підійшли до укладання нових газових угод. Проте тоді з ініціативи голови парламенту Володимира Литвина депутати запропонували уряду спочатку відзвітувати про хід газових переговорів, а потім вже розглядати реформування нафтогазової галузі. Утім, доповідач із цього питання, міністр енергетики Юрій Бойко так і не прийшов до парламенту.

"Ми бачимо по очах представників більшості, що у них немає ентузіазму голосувати за той закон, бо вони бачать, як зараз Росія принижує українську владу у своєму намаганні отримати трубу. А що вони будуть робити, коли росіяни таки захоплять цю трубу?"

Олександр Гудима, комітет Верховної Ради з питань енергетики

Цього разу так само переконувати депутатів у нагальності законопроекту мав один із заступників міністра. Це, а також останнє місце проекту закону у порядку денному дозволило представникам опозиції говорити, що і провладна більшість не дуже прагне ухвалити цей закон.

"Ми бачимо по очах представників більшості, що у них немає ентузіазму голосувати за той закон. Ясно, що вони виконують накази, але і накази можна виконувати із ентузіазмом або без. Бо вони бачать, як зараз Росія принижує українську владу у своєму намаганні отримати трубу. А що вони будуть робити, коли росіяни таки захоплять цю трубу?", - каже Олександр Гудима.

Ще на початку сесійного тижня керівник фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов заявляв, що у разі, як депутатам не вдасться почати розгляд законопроекту про реформування нафтогазового комплексу, Україна врешті може отримати "купу нікому не потрібного металобрухту", маючи на увазі українську газотранспортну систему.

Проте вже напередодні самого розгляду, коментуючи вірогідність його успішності, пан Єфремов наголосив, що питання стоїть останнім у порядку денному, а відтак, депутати можуть і не встигнути до нього дійти.

Показово також, що при блокуванні опозицією парламентської трибуни, депутати від Партії регіонів поводили себе цілком спокійно, не так, як свого часу при ратифікації "харківських" угод, згідно із якими Україна отримала першу "знижку" у ціні на російський газ в обмін на подовження базування російського Чорноморського флоту в Криму.