« Попередній | Актуальний | Наступний »

"Займатися" означає "спалахувати", "загорятися"

Professor Ponomariv Professor Ponomariv | 2011-05-11, 10:39

Вітаю вас, шановні слухачі й читачі! Ви ставите багато запитань щодо культури мовлення. Наприклад, чи є росіянізмом слово "перестань" чи можна вживати лише "припини"? Особисто мені більше подобається "припини".
Але я ніяк не можу оголосити росіянізмом слово "перестань" у цьому значенні. По-перше, воно є у словнику за редакцією Бориса Грінченка. По-друге, в академічному 12-томному словнику української мови його наведено з ілюстраціями з творів Юрія Яновського, Андрія Головка, Олеся Гончара, Марка Кропивницького, Івана Франка та інших класиків українського письменства. Отже, і "припини", і "перестань".
Чи можна займатися наукою, політикою, вишиванням?
Основне значення дієслова "займатися" в українській мові - "спалахувати", "загорятися", а також - "починати світитися". Наприклад: "Несміливий язичок полум'я зблиснув у темряві, солома зайнялася" (Микола Руденко); "Зоря на небі рожева уже починала займатись" (Леся Українка).
При перекладі багатозначного російського "заниматься" використовуємо інші лексеми. Наприклад: "заниматься биологией" - "працювати в галузі біології", "заниматься этнографией" - "вивчати етнографію", "заниматься кем-нибудь" - "опікуватися кимось", "приділяти увагу комусь", "заниматься коллекционированием" - "захоплюватися колекціонуванням", "заниматься в секции, в кружке" - "відвідувати секцію, гурток", "заниматься вышиванием" - "вишивати".
Андрій із міста Чернівців запитує: чи існують назви для характеристики періоду століття від його початку і до 20-х років? Чи можна вживати вислови "нульові роки" та "десяті роки"? Період від 11-го до 20-го року називаємо "десяті роки". А замість пропонованого "нульові роки" краще казати "перше десятиріччя" 19-го, 20-го, 21-го століття. До речі, шановний радіослухачу, потрібно казати не "семидесяті", а "сімдесяті роки".
Радіослухач Петро запитує: як правильно - "маршал Сенату Республіки Польща" чи "маршалок Сенату Республіки Польща"? Чи треба вживати в українській мові слово "маршалок"? "Маршалок" є в українській мові і має таке значення: "голова сейму в Польщі", "представник дворянства, що відав його становими справами", "старший лакей у панському домі", "староста на весіллі".
Радіослухач Тарас поставив запитання: чи є в українській мові слово "тапочки"? У деяких словниках це слово знайти можна, але вживати його не варто, бо для назви хатнього взуття маємо натомість "капці", "пантофлі". Наприклад: "А дід бабі купив капці" (словник за редакцією Бориса Грінченка).
Радіослухач Ярослав сумнівається з приводу українськості слова "правка" при редагуванні тексту. У редагуванні як назву процесу потрібно вживати "правлення", а конкретну зміну тексту називаємо "виправлення".

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 14:06 Дата допису 11 May 2011, Oksana Написав:

    Як правильно писати в множині - семінар, семінари
    чи семінар, семінарі

    Дуже дякую за увагу.

    Оксана

  • 2. Час допису 15:21 Дата допису 14 May 2011, Олексій Написав:

    Скажіть будьласка, як правильно робити наголос у слові вартує? На мою думку якщо мова йде про вартового, то він вартУє. А якщо це словово вживається в сенсі коштує, тоді треба казати вАртує. То як правильно?

  • 3. Час допису 16:44 Дата допису 19 May 2011, Людмила Написав:

    Як правильно робити наголос у слові "Дністер"?
    Дуже дякую.

  • 4. Час допису 20:55 Дата допису 21 May 2011, Олексій Написав:

    Вітаю. Чи не могли б Ви допомогти вирішити, яке написання правильне - Алашська автономія (від Алаш-Орда) чи Аласька автономія. Річ у тім, що слово неузвичаєне та у джерелах зустрічається варіант саме Алашська, хоча, наприклад, чуваш-чуваський, сиваш-сиваський. Буду вдячний за допомогу.

  • 5. Час допису 15:19 Дата допису 22 May 2011, Людмила Написав:

    Скажіть, будь ласка, як буде правильно: "народ" чи "нарід".
    Дуже вдячна.

  • 6. Час допису 11:22 Дата допису 29 May 2011, Пересічний українець Написав:

    Ось такими легковажними рекомендаціями на зразок "займатися" мовознавці лише відлякують українців від української мови. Хіба дивно, що люди обирають мовою спілкування російську? Вона ж набагато вільніша й розкутіша, бо там ніхто не каже, що "знаходитися" може лише те, що загубилося. Чому італійська, німецька, польська чи російська використовують слово "знаходитися" також у значенні "розташовуватися", а ми не можемо? І таких прикладів безліч! Чому наші мовознавці такі прискіпливі? Чому те чи інше слово не може мати двох (або й більше) значень? Зрештою, завжди є контекст. Нащо ці обмеження? Ось подивіться на польське "zajmować":

    (1.1) użytkować pomieszczenie
    (1.2) zapełniać sobą przestrzeń lub powierzchnię
    (1.3) rezerwować miejsce
    (1.4) przejmować mienie w celu wyegzekwowania należności
    (1.5) zainteresować czymś
    (1.6) znaleźć się w jakiejś klasyfikacji
    (1.7) o ogniu rozprzestrzenić się

    А ми, українці, ну такі вже розумні, такі розумні, що за кількадесят років "правильною" українською розмовлятиме лише вузьке коло філологів. Більше свободи, панове, годі перетворювати нашу мову в незаймане божище.

  • 7. Час допису 22:33 Дата допису 19 June 2011, Максим Написав:

    Як правильно писати кумикська мова чи кумицька мова?

  • 8. Час допису 23:27 Дата допису 21 June 2011, Валерій Написав:

    Здрастуйте!
    Як правильно – "безпровідний" чи "бездротовий" щодо інтернету? І взагалі, чи варто уточняти, без якого саме типу електричного провідника цей інтернет? Провід – це ж той самий дріт, тільки не один, а пучок. До того ж є кабель – теж провід, тільки товстіший. Чи є принциповою різниця між різновидами провідників у цьому питанні? Принципова різниця – через провідник електронами, через оптоволокно (теж питання правопису, до речі) фотонами або через повітря хвилями.
    Дуже дякую.

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS