« Попередній | Актуальний | Наступний »

У філіжанки лише одне значення

Professor Ponomariv Professor Ponomariv | 2011-04-26, 11:05

Андрій Дегелер цікавиться, чи є в українській мові слово "чашка", бо хтось йому сказав, що це росіянізм, а потрібно вживати лише "філіжанка".
Ті, хто таке каже, помиляються.
Чашка - це невелика посудина, здебільшого з порцеляни або фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої. А з філіжанки, як правило, п'ють тільки каву, рідше чай.
Переносно "чашка" вживана в ботаніці, анатомії, інших галузях науки, а "філіжанка" використовується лише в прямому значенні.
Порівняймо: "Доктор прихилився над своєю філіжанкою, помалу систематично пив каву" (Іван Франко); "У білій каплиці, де в кам'яну чашку стікала цілюща вода, рівно горіли, мов золоті квіти, свічки" (Михайло Коцюбинський); "В конвалії чашці глибокій чом перлами сльози тремтять?" (Уляна Кравченко); "Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу" (підручник); "Надколінна чашка - пласка округла кістка перед нижнім кінцем стегна".
Радіослухачка Ірина запитує: як потрібно відмінювати прізвища Воробей, Соловей, Лебідь? Оскільки прізвища відмінюються так, як і загальні слова української мови, то маємо такі форми: родовий відмінок - Вороб'я, Солов'я, Лебедя, орудний відмінок - Вороб'єм, Солов'єм, Лебедем і так далі. Написання типу Воробея, Соловея, Лебідя суперечать нормам української морфології, якщо навіть їх можна побачити на сторінках окремих видань.
Чи правильно казати "Слухаю передачі цілий час" замість "увесь час"?
Серед багатьох значень прикметника "цілий" є й таке - "увесь від початку до кінця", якщо йдеться про проміжок часу або простору. Кажемо: "цілий день", "цілу ніч", "цілий рік", "цілий вік", "цілий світ" поряд із "усю ніч", "увесь світ", "увесь рік" тощо. Тож паралельно з "увесь час" можна казати "цілий час".
Як українською мовою потрібно казати - "вирушати" чи "відправлятися", "спричинити щось" чи "спричинитися до чогось"? Із двох синонімів "вирушати" й "відправлятися" поширеніший у нашій мові перший. Йому потрібно віддавати перевагу. Наприклад: "Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки" (Олесь Досвітній); "Перша кінна вирушила походом на південь" (Олесь Гончар).
"Відправлятися" вживане рідше, а коли йдеться про потяг, пароплав, автобус, то краще казати "відходить". "Спричинити що" і "спричинитися до чогось" - вислови рівнозначні. То можна вживати їх обидва. Наприклад: "Він прохав у неї пробачення, що своєю присутністю спричинює клопіт" (Григорій Тютюнник); "Інтенсивне вирубування буку спричиняється до великого лиха - гори оголюються і на камені вже нічого не росте" (Михайло Чабанівський).

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 19:29 Дата допису 29 April 2011, Julietta Написав:

    Вельмишановний пане професоре!
    Щиро дякуємо Вам за безцінні мовні поради, що їх ми мали змогу почути в етері BBC, а також отримати у вигляді подкастів. Це неоціненний скарб, особливо теперішнім часом. Ви робите величезну справу, відкриваючи українцям скарбниці рідної мови, що припали пилом часу, а також виправляючи помилки, якими рясніє мовлення сьогодні. Зичимо Вам наснаги та успіхів, а також щедрих Божих благословень. Сподіваємось, Ваші поради не завершаться зі зникненням BBC з етеру.
    Якщо можна, хотілось би почути Вашу відповідь на такі запитання:
    1. Чи мають кличний відмінок іменники, утворені від прикметників, наприклад, «наречений»?
    2. З радіоетеру часто можна почути слова «очільники», «відтерміновувати», «месидж» тощо, але в словниках вони відсутні. То чи існують вони взагалі, і, якщо так, як їх правильно писати?
    3. Як правильніше перекладати рос. «принимать решение»: приймати чи ухвалювати рішення? Слово «ухвалювати» має відтінок колективної дії: «парламент ухвалив рішення». Чи можна сказати: «Яке рішення ухвалив ти?»
    4. Рос. слово «парить» словники подають як «ширяти». Але невже це єдине значення? Чи можна замінити його синонімами?
    5. Як перекладати українською російський сталий вислів «идти под гору»?
    6. Як правильно перекласти ім’я Филипп («Philip») з німецької або Константин (ім’я імператора)? І як правильно передавати українською імена та прізвища російських діячів: перекладати українською чи залишати без змін?
    7. І останнє. В посібнику Н. Косенко і Т. Вакуленко «Як правильно говорити українською» (Х.: 2007, стор.21-22) слово «стосунки» означає особисті зв’язки між людьми, а переважно суспільні зв’язки передає слово «відносини». Якщо я правильно зрозуміла, на Вашу думку слово «стосунки», навпаки, треба вживати на позначення взаємин між країнами, організаціями тощо. Коли Ваша ласка і Вам це не завдасть зайвого клопоту, буду вдячна почути Вашу думку з цього питання ще раз.

    Дуже дякую за фахову відповідь.
    З повагою
    Джульєтта, м. Запоріжжя

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS