« Попередній | Актуальний | Наступний »

Такий "правопис" нам накинули в 1933 році

Professor Ponomariv Professor Ponomariv | 2010-12-08, 12:49


Радіослухач Ярослав запитує, чи не свідчить історія зі звуком, позначуваним літерою ѣ, про первинність української мови стосовно до російської.
Ми не повинні порівнювати українську мову тільки з російською. Адже є й інші слов'янські мови.
Звук, який на письмі позначали літерою ѣ, у різних слов'янських мовах дав різні рефлекси. Наприклад, російська мова: "целый свет", українська: "цілий світ", польська: "cały świat", чеська: "сelý svĕt", болгарська: "цял свят". Але в російській мові цей звук послідовно перейшов в "е" з пом'якшенням попереднього приголосного, в українській - послідовно в "і", у польській і чеській у різних позиціях він відтворюється по-різному. Наприклад, українська: "віра" - "вірити", російська: "вера" - "верить", польська: "wiara", але "wierzyć", чеська: "víra", але "vĕřit".
На підставі видозмін одного звука важко встановити первинність чи вторинність одних мов щодо інших.
Радіослухачка Олена пише: "Грецький звук θ передається за українським правописом через "ф", а інколи через "т". Чому така непослідовність?"
Навпаки, шановна радіослухачко, цей звук передається через "т", а інколи через "ф". Порівняймо: "акант", "антологія", "батискаф", "бібліотека", "гіацинт", "естетика", «етика», "етил", "лабіринт", "Лета", "літографія", "математика", "м'ята", "нафта", "синтез", "тема", "теологія", "термометр", "туя", "Тесей" і так далі.
Але є окремі слова, навіть однокореневі, в яких ми часом цей звук відтворюємо через "ф". "Ортогональний", "ортодоксальний", "ортопедичний", "ортофонічний", "патетика", але "орфоепічний", "пафос". Ані з філологією, ані зі здоровим глуздом це не має жодного зв'язку. Такий "правопис" нам накинули в 1933 році, коли боролися з так званим українським буржуазним націоналізмом. Класики нашої літератури завжди писали і пишуть: "етер" - не "ефір", "Атени" - не "Афіни", "Корінт", "корінтянин", а не "Корінф", "корінф'янин". Наприклад: "Пливе етер, струмує вітер, джерела б'ють нових поем" (Павло Тичина), "Ми скрізь були, нас вабив спів сирен, Сарматський степ і мармури Атен" (Микола Зеров), "Вкраїнських брам рясне гілля з вільготними акантами Корінту" (Микола Бажан).

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 17:13 Дата допису 8 December 2010, Олег Написав:

    Пане Професоре прошу вашоЇ допомои з такою цікавою "приставкою" в українській мові як "собі" . Коли вживають "зроби собі", "зїж собі" ? Як це правильно розуміти і взагалі чи потрібно використовувати ?

  • 2. Час допису 08:30 Дата допису 9 December 2010, Олена Написав:

    Пане професоре,допоможіть, будь ласка, розібратися! Чи це модні тенденції у мові, чи так треба, але колись у школі ми начебто вчили усіх, а не усих, почесті, а не почести, участі, а не участи. коли літера і наприкінці подібних слів стала літерою и? чи це я підзабула шкільні знання і помиляюся?

  • 3. Час допису 09:00 Дата допису 15 December 2010, Марічка Написав:

    Пане професоре, підкажіть різницю у вживанні розділових "і" та "та".

  • 4. Час допису 13:36 Дата допису 20 December 2010, Олександр Написав:

    Пане професоре, поясніть, будь ласка, значення слів "сім'я" і "родина". Що мають спільного, а що їх різнить між собою.

  • 5. Час допису 13:50 Дата допису 7 January 2011, Олеександр Написав:

    Пане професоре!Прошу пояснити ,як називати мешканців селища Широке-"широчани","широківці","широківчани"?Чи відрізняється Їх назва від назви мешканців Широківського району?

  • 6. Час допису 09:35 Дата допису 23 March 2011, Андрій Сторожко з Тернополя Написав:

    Дякую шановному професору Пономаріву за такий актуальний проєкт з розвитку і порятунку української мови, яким є його блог, що особливо важливо в ці нелегкі часи для нашої мови. Також, хочу звернутися до пана професора прокоментувати в етері Бі-Бі-Сі неоднозначну ситуацію. що склалася з українським правописом. Я маю на увазі те, що як тільки українські філологи намагаються відновити правопис 20-х років, що зазнав згодом калічення радянськими мовознавцями з НКВС з метою наближення його до російського, то відразу в ЗМІ в Україні та і в російський ЗМІ піднімається шалена агресивна кампанія з дискредитації відновлення справжнього українського правопису. Хочу запитати: чи є ще десь у світі чи в історії подібні приклади, коли носії однієї мови диктують носіям іншої мови, яким в них має бути правопис? Адже було б природньо, коли росіяни та носії російської мови в Україні (а саме вони найагресивніше заперечують відновленню українського правопису) преймалися б російським правописом, а ми, українці, носії української мови, займалися б відновленням української мови після сторіч її нищення. Це нагадує гіпотетичну стуацію, якби, наприклад, шведи вказували фінам, яким у них має бути правопис, чи іспанці повчали б португальців, якою має бути португальська з метою максимального її наближення до іспанської. І чи не побоюєтесь Ви, що цей процес може зрештою завершитись двома правописами української мови, що будуть діяти паралельно та поборювати один одного, розколюючи українців, як це є в білоруській мові, де зараз вживаються два правописи: офіційний зросійщений і неофіційний? Дякую за Вашу реакцію на мій допис!

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS