« Попередній | Актуальний | Наступний »

Славку та Євгенію, який українською мав би бути Євгеном.

Professor Ponomariv Professor Ponomariv | 2010-03-08, 22:48

Дописувач Славко пише, що його цікавить моя думка про слова „кросівки" та „дублянка". Я не можу сказати нічого проти цих слів. Не треба боятися, що все це - росіянізми. У нас же є справді багато спільних слів з російською, польською, білоруською, іншими слов'янськими мовами. „Кросівки" - утворення від слова „крос", тобто первісно це - легке спортивне взуття. Був спортивний біг з перешкодами і взувалися в кросівки. Потім воно набуло іншого значення. Отже слово „кросівки" створене за всіма словотвірними законами української мови.

„Дублянка" - це кожух із дублених шкір, що походить від дієприкметника „дублений", утвореного від дієслова „дубити", тобто обробляти шкіру або іншу сировину вимочуванням у спеціальному розчині або в настої з різних рослин, зокрема, з кори дуба. Тому цей вид одягу, кожух із дублених шкір, називаємо дублянка. Воно теж цілком відповідає законам словотвору української мови.

Дописувач Євгеній... Я хочу тут побіжно зауважити, що „Євгеній" - це не українська форма, а українською є форма „Євген". Слово „Євгеній" у нас зберіг Максим Рильський тільки в перекладі роману Пушкіна „Євгеній Онєгін". Отож цей пан запитує, як правильно - „бюлетні" чи „бюлетені". Тут треба сказати, що „о" і „е" при відмінюванні в українських словах випадають. Наприклад, ми кажемо „день"-„дня", „садок"-„садка". А в іншомовних словах вони не випадають, отже, ми кажемо, „бюлетень"-„бюлетеня", „брелок"-„брелока". Тому правильно казати „бюлетень", „бюлетеня", „бюлетеню" або „бюлетеневі", „бюлетенем", „у бюлетені". Або „два бюлетені", а не „два бюлетні" як кажуть деякі мовці.

Пані Богдана Мончак з Канади наводить приклад з твору Лесі Українки, де прислівник „зараз" має значення незабаром, хутко. Але це тільки одне зі значень цього слова. Основне значення - в цей час, у цю мить. Наведу два приклади. Один підтверджує те саме значення, як і в Лесі Українки: „Кіт на полицю зараз же стрибнув, бо там давно не був" (з байки Леоніда Глібова). Інший приклад підтверджує, що „зараз" означає у цю мить, у даний момент: „Я зараз віддав картину, цілий день з нею морився" (Юрій Яновський). Ще одне значення цього прислівника - невдовзі після чогось, наприклад: „Зараз по Новому році приїздить до мене в гостину Боровик" (Михайло Коцюбинський).

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS