« Попередній | Актуальний | Наступний »

Націоналізм по-львівськи

Petro Kuspys Petro Kuspys | 2011-05-13, 1:51

Події у Львові 9 травня, з одного боку, не варті уваги, через поведінку з періоду первісної людини, з другого - слід однозначно заперечити, що це не був прояв демократії, а радше егоїзму та інших «-измів», окрім патріотизму. Адже патріотизм полягає на любові до вітчизни, а не на ненависті до інших національностей. Львів, на жаль, перетворюється у столицю цієї другої ідеології.

Не знаю, чому, але після перегляду кількох випусків новин, у мене склалося враження, що все було заплановано заздалегідь. Особливо якщо йдеться про байдужість міліції, яка мала б забезпечити гідне святкування прихильників Дня перемоги і гідний протест опонентів. Адже дві сторони мали право виражати свої погляди публічно, але в рамках установлених законів і стандартів демократії. Не для цього наші нащадки віддали життя за незалежну Україну, щоб теперішнє покоління топтало пам'ять про них та здобуті кров'ю цінності. Мова йде не про символіку червоного прапора, а про мотиви його повернення теперішньою владою; а також радикально налаштоване націоналістичне середовище.


Згідно зі словниковим визначенням, націоналізм - це ідеологія і політика у національному питанні, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Націоналізм - це дітище тиранів, утім також Гітлера, яке призвело до геноциду. Чи до цього прагне українське суспільство?

З релігійної точки зору націоналізм не відповідає християнським цінностям, а з політичної він нічим не є кращим за комунізм і фашизм. Адже ця ідеологія постулює абсолютний пріоритет національних цінностей. Людина, як особа, є маленькою деталлю великої машини, і лише у цьому контексті є чогось варта. Такий підхід до людини притаманний тоталітарним режимам і, як вчить історія, до добра не приводить.

9 травня став нагодою для обміну дипломатичного вогню між українським і російським зовнішньополітичними відомствами. Росіяни мають рацію, обурюючись фактичним невтручанням влади під час фізичного нападу на російських дипломатів і символіку. Своєю чергою, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко слушно назвав оцінку Кремля однобічною. Правда - як завжди - по середині.

Влада розпалила вогонь безвідповідальним законом про червоні прапори, але дрова у нього клали і праві, і ліві політичні сили. Це аж ніяк не вписується у стандарти ЄС, а лише насторожує і пояснює, чому для західних політиків більш європейськими містами є Київ, Одеса чи Донецьк, а не Львів - столиця націоналізму, екстремізму, радикалізму. Адже у Європейському співтоваристві таким «-ізмам» не місце.

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 19:53 Дата допису 16 May 2011, виталий Написав:

    ПЕТР ВАМ НАДО ПОЛЮБИТЬ ЭТИХ ЛЮДЕЙ ВО ЛЬВОВЕ.ПРОВЕРТЕ ВАШИ МОТИВЫ И ВАШЕ СЕРДЦЕ.ОТ ВАС ВЕЕТ ХОЛОДОМ

  • 2. Час допису 20:26 Дата допису 16 May 2011, виталий Написав:

    ПЕТР ВЫ НЕЗНАКОМЫ С БИБЛИЕЙ И ПОЕТОМУ ОШИБАЕТЕСЬ В РЕЛИГИОЗНОЙ ОЦЕНКЕ.

  • 3. Час допису 18:53 Дата допису 17 May 2011, виталий Написав:

    ПЕТР МНЕ ПРИЯТНО ПРОЧИТАТЬ ТО ЧТО ВЫ ЛЮБИТЕ ЛЬВОВЯН.ПАТРИАРХ КИРИЛ СКОРЕЕ ВСЕГО ГОВОРИЛ О ШОВИНИЗМЕ-ДА ЭТО ГРЕХ.МНЕ НЕПОНЯТНО В ИНТЕРВЬЮ ПАТРИАРХА СЛОВО -НУЖНО-ЛЮБИТЬ БЛИЖНЕГО.ЧТО ЗНАЧИТ-НУЖНО-.Я ХОЧУ ЛЮБИТЬ БЛИЖНЕГО.ЭТО ВЫХОДИТ ИЗ МОЕГО СЕРДЦА НО НИКАК ИЗВНЕ.И ОПЯТЬ ЧТО ЗНАЧИТ-ЭТО ГРЕХ ТЕБЯ ГОСПОДЬ НАКАЖЕТ.СТРАХ ПЕРЕД НАКАЗАНИЕМ ЭТО УНИЗИТЕЛЬНО ДЛЯ МЕНЯ.Я НЕХОЧУ ДЕЛАТЬ ГРЕХ ИЗ ЛЮБВИ К МОЕМУ СПАСИТЕЛЮ.Я НЕХОЧЮ ЕГО ОБИЖАТЬ ГРЕХОМ.ТОЛЬКО ПОСЛЕ ВНУТРЕННИХ ИЗМЕНЕНИЙ В МОЕМ СЕРДЦЕ Я МОГУ ТАК ПОСТУПАТЬ.ЕСТЬ ДУХОВНЫЙ ЗАКОН-ОТ ИЗБЫТКА СЕРДЦА ГОВОРЯТ УСТА НЕСКОЛЬКО СЛОВ О ЛЮБВИ ПЕТР.ОТКУДА БЕРЕТСЯ ЛЮБОВЬ У РЕБЕНКА ИЗНАЧАЛЬНО.ДЕТИ ВСЕМУ ВЕРЯТ.ЕСЛИ МАЛЕНЬКОЙ ДЕВОЧКЕ В ДЕТСТВЕ ГОВОРИТЬ ЧТО ОНА НЕКРАСИВА-ЭТО РОЗОВЬЕТ ЧУВСТВО НЕПОЛНОЦЕННОСТИ У РЕБЕНКА И МОЖЕТ РАЗРУШИТЬ ВСЮ ЕЕ ЖИЗНЬ.ДАЖЕ ЕСЛИ НА САМОМ ДЕЛЕ ОНА-МИЛЫЙ РЕБЕНОК.ОТНОШЕНИЕ К ОКРУЖАЮЩИМ НАПРЯМУЮ ЗАВИСИТ ОТ ОТНОШЕНИЙ РЕБЕНКА К МАТЕРИ.ЕСЛИ ОН ВСЕГДА ВИДИТ МАМУ ДОБРОЙ И НЕЖНОЙ ТО И В ОКРУЖАЮЩЕМ МИРЕ ОН БУДЕТ ВИДЕТЬ МНОГО ДОБРА И ПОЗИТИВА.ДАЖЕ ЕСЛИ МИР БУДЕТ РАНИТЬ ЕГО И ОБИЖАТЬ ХОТЯ В ДАЛЬНЕЙШЕМ ВОЗМОЖНА ПЕРЕОЦЕНКА.ЭТО ЕСЛИ КОРОТКО.ЛЮБОВЬ ЭТО ЖЕРТВА И ЭТО СОЗИДАНИЕ.http://www.radiosvoboda.org/content/article/24177689.html

  • 4. Час допису 19:07 Дата допису 17 May 2011, виталий Написав:

    Як нині збирає віщий совок
    Валерія Новодворська

    Валерія Новодворська
    17.05.2011

    Валерія Новодворська

    «Хай квіти зів’януть, щоб кулемет не заіржавів» – цю западенську приказку часів ОУН – УПА, Степана Бандери і Романа Шухевича не завадило б засвоїти тим провокаторам із Севастополя та Одеси, лужковсько-рогозінським вигодованцям, які на московські долари відправились до вільного антирадянського Львова (тобто до західного монастиря) зі своїм запліснявілим статутом, що складається зі сталінських портретів, крадених георгіївських стрічок і серпасто-молоткастих шмат.
    Як завжди, провокатори вибрали добрий час: 9 травня, свято фронтовиків, які ризикували життям і які згадують молодість, товаришів і «битви, де разом рубались вони», – але й улюблений день мародерів, які задарма до них примазались, які не воювали ані дня, часто і народилися після 1945 року, навіть мізинця собі не вкололи заради Батьківщини, які вирядились як ворони в павине пір’я, у символіку георгіївських кавалерів (ще б собі з марципану ордени поробили), які волочать по Червоній площі іржаві балістичні жерстянки і лупають очима на салют, як на ярмарковий феєрверк.

    Нема їм числа – від паскудників-телеведучих до Путіна з Медведєвим, які начепили георгіївські стрічки і дорвались до щорічного піару на костях 27-и мільйонів загиблих у ту війну. А ще додайте до них совків, які втерлись у нємцовську «Солідарність» і напали з прокляттями на Миколу Храмова, справжнього антисовєтчика і дисидента, тільки за те, що він справедливо помітив (відразу за блискучим журналістом і одним зі стовпів дисидентської спільноти Олександром Подрабінеком), що 9 травня нам немає чого святкувати, святкують його одні тільки невігласи і тупі вічно радянські громадяни.

    День 9 травня – корпоративне свято фронтовиків (мінус вохра, «Смерш» та НКВД). Відчепіться ви від них, цивільні, немуштровані, тилові щурі з чужими стрічками, вас на передовій не стояло і в окопах не лежало. Спочатку повоюйте (тільки не в Афгані, не в Чечні, і не в Грузії), а потім поговоримо. Я також ветеран війни проти тоталітаризму зі стажем 43 роки і навіть з орденом за це від Литви. Ми теж воювали, я та мої товариші-дисиденти, і багато полягло в бою. Так, ми програли війну, ми не змогли звільнити Росію від СССР, але хто посміє за це кинути в нас камінь? Ми теж ішли на смерть, і в нас також є свої корпоративні свята: 21-ше та 22 серпня – дні революції 1991року, і 4 жовтня – день падіння радянської влади. Ми ветерани програної війни, і як же нам не зрозуміти і не вшанувати фронтовиків 1941-1945 років, які свою війну також програли!

    «Скажите нам, чтоб больше не будили, и пусть никто не потревожит сны…. Что из того, что мы не победили, что из того, что не вернулись мы!» – писав Йосип Бродський.

    Павло Коган, Михайло Кульчицький, Борис, якого зіграв Баталов у фільмі «Летять журавлі», ополченці, які захищали Москву, солдати з Брестської фортеці, Віктор Некрасов, Василь Биков, В’ячеслав Кондратьєв, Василь Гроссман, Юрій Левітанський – усі вони, живі й мертві, хотіли, щоб було якнайкраще, а вийшло як завжди. Для своєї країни вони нічого не зуміли зробити, вона згнила у сталінському концтаборі, Східну Європу, країни Балтії, Західну Україну і Західну Білорусь, нещасну Бессарабію – нинішню Молдову – з їх допомогою взяли в ярмо і загнали в комуністичне стійло. А Німеччину перевиховували і робили просунутою демократією Великобританія та США. Свою ж частину Німеччини ми зробили філією свого ГУЛАГу. Так що всім нам, не фронтовикам, 9 травня пристало не влаштовувати салюти, а лити сльози. Адже ж ми програли не тільки свою війну, але й своє життя, своє майбутнє.

    Звичайно, воювати з Гітлером – це правильно і похвально. Але воювати зі Сталіним також було правильно і гідно вічної пам’яті. Тут усі ветерани рівні: і ті, хто брав Берлін, і ті, хто пішов у РОА, до Власова. Знову ж таки має рацію Коля Храмов. І якщо у Власова в Маніфесті були погані рядки, то й Червона армія мала маніфести зовсім не кращі. А радянський гімн звучить набагато гірше гімну РОА. І якою ж завидною є доля українських патріотів (у нас їх охрестили націоналістами), які в лавах ОУН і УПА під національними знаменами воювали і з фашизмом, і з більшовиками!

    Нам навіть 8 травня нема чого відзначати. Світ тихо і мирно святкує закінчення Другої світової війни. А для нас вона й досі не закінчилась. Росія – останній агресор, останній захисник пакту Молотова-Ріббентропа. Ріббентропа давно повісили і поховали, а ось Молотов воскрес у Примакові, в Лаврові, в Путіні й Медведєві. Ми продовжуємо окупацію Молдови, тобто Придністров’я, Грузії, себто Самачабло (Південна Осетія) і Абхазії, японських островів, частини фінської та естонської території.

    І зовсім смішно, коли ми вимагаємо у день 9 травня подяки і аплодисментів від поневолених нами народів: українців, естонців, литовців, латвійців і молдаван. Для них цей день – день національної трагедії. І для Грузії з Чечнею – також. Цього дня за ними остаточно зачинились двері радянської клітки і вони стали рабами Сталіна і НКВД. НКВД, остаточно розв’язавши собі руки, зі свіжими силами зайнявся каральними операціями проти українських та литовських повстанців. Читайте Солженіцина і Леоніда Бородіна! Дивіться фільм «Вишневі ночі»! Західна Україна воювала до 1956 року, западенці йшли до ГУЛАГу цілими регіонами. А провокатори із загону «Москва-Севастополь» притягнули їм червоні прапори і сталінські портрети, розраховуючи на те, що у звалищі затопчуть кількох ветеранів і можна буде покричати на владу.

    Партія Олега Тягнибока «Свобода» дуже виросла в моїх очах. Вона і львівські міські органи відстояли національну гідність. В Україні участь у торжествах на честь 9 травня (так само, як у Молдові, Грузії, країнах Балтії та Східної Європи) – знак національної зради. І георгіївські стрічки з червоними прапорами – також.

    А російський консул мене просто потряс. Справою дипломатів є гасити конфлікти, не розпалювати їх. Відкликати б його і відіслати прямо в Мекку. Нехай там палить Коран біля стін головної святині. Або послати його до Нью-Йорка – там він, очевидно, покладатиме квіти до Ground Zero на знак пам’яті про терористів, які літаками протаранили башти-близнюки. Покладати вінки до пам’ятника воїнам-загарбникам у Львові – це аналогічно двом запропонованим хеппенінгам. Добре в нас навчають майбутніх дипломатів у МГІМО.

    А взагалі досить уже віщим совкам шукати повсюди хазар для помсти. За ці дурості історія вже відомстила, і відомстила саме нам. І судячи за стилістикою 9 травня, Росія лежить у могилі, і то набагато глибшій, аніж бункер Рейхсканцелярії. І не треба тягнути на наш похорон львів’ян. У них, може статись, ще буде весілля з європейським приданим.

    Валерія Новодворська – російський політик, публіцист, журналіст, дисидент, правозахисниця

  • 5. Час допису 06:19 Дата допису 18 May 2011, Sviato Написав:

    Події у Львові це провокаційна політтехнологія, в котрій приймали участь не стільки львів"яни, як "понаєхавшиє". Тому називати Львів містом екстремізму і радикалізму, це, як мінімум, перебільшення.
    Що стосується критики націоналізму, то чомусь засуджується тільки український, а російський, польський та інші вважаються патріотизмом.
    Що це? В свому оці колоди не бачу, а сусідському соломинка заважає?

  • 6. Час допису 09:15 Дата допису 18 May 2011, Ler Написав:

    1."...і пояснює, чому для західних політиків більш європейськими містами є Київ, Одеса чи Донецьк, а не Львів - столиця націоналізму, екстремізму, радикалізму".

    - факты в студию, пожалуйста. В противном случае, я буду иметь право утверждать, что Вы - лгун.

    2."Згідно зі словниковим визначенням, націоналізм - це ідеологія і політика у національному питанні, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок іншої, проголошення національної нетерпимості, розпалювання національної ворожнечі. Націоналізм - це дітище тиранів, утім також Гітлера, яке призвело до геноциду. Чи до цього прагне українське суспільство?"

    - национализм - это синоним патриотизма. Привожу Википедию: "Национали́зм (фр. nationalisme) — идеология и направление политики, базовым принципом которых является тезис о ценности нации как высшей формы общественного единства и её первичности в государствообразующем процессе. Отличается многообразием течений, некоторые из них противоречат друг другу[1]. Как политическое движение, национализм стремится к защите интересов национальной общности в отношениях с государственной властью.

    В своей основе национализм проповедует верность и преданность своей нации, политическую независимость и работу на благо собственного народа, объединение национального самосознания для практической защиты условий жизни нации, её территории проживания, экономических ресурсов и духовных ценностей[2]. Он опирается на национальное чувство, которое родственно патриотизму. Эта идеология стремится к объединению различных слоёв общества, невзирая на противоположные классовые интересы. Она оказалась способной обеспечить мобилизацию населения ради общих политических целей в период перехода к капиталистической экономике.

    В силу того, что многие современные радикальные движения подчёркивают свою националистическую окраску, национализм часто ассоциируется с этнической, культурной и религиозной нетерпимостью. Такая нетерпимость осуждается сторонниками умеренных течений в национализме.

    Русскоязычные СМИ «национализмом» часто называют этнонационализм, в особенности его крайние формы (шовинизм, ксенофобия и др.), которые делают акцент на превосходстве одной национальности над остальными[3]. Многие проявления крайнего этнонационализма, включая разжигание межнациональной розни и этническую дискриминацию, относятся к международным правонарушениям".

    Автор блога, руководствуется, безусловно российской терминологией, что не делает ему чести. Лучше делать выводы самому. Незачет.

    3.Последнее. Провокация во Львове, несомненно, была организована прокремлевской силой в украинской власти. Большие вопросы имеются к Хорошковскому и Могилёву. Возможно, это звеня одной цепи, начинающейся в Кремле. Особенно тревожен тот факт, что Хорошковский является главой украинского ведомства по безопасности. Одновременно, сей деятель имеет ФИНАНСОВЫЕ интересы в России. Его нужно менять как можно быстрее.

  • 7. Час допису 07:08 Дата допису 19 May 2011, Володимир Волков Написав:

    Особисто я вважаю, що події 9 травня стали черговим кроком у «багатокроковій шаховій комбінації» що здійсьнює зараз Партія Регіонів і сили, що стоять за нею. Мета – усуннення політичних конкурентів і забезпечення подальшого перебування цих людей при владі. Першим кроком цієї комбінації стали кримінальні справи проти лідерів найбільш впливових опозиційних партій України. У такий спосіб лідерів цих партій намагаються усунути від політичної діяльності а очолювані ними партії отримуют так званий «чорний піар».
    І от коли операція начебто проходить цілком вдало і рейтинги головних конкурентів Партії Регіонів на минулих виборах помітно впали, несподівано з’являється новий гравець – Виборче Об’єднання «Свобода» і одразу ж стає дуже суттєвим гравцем на українській політичній арені. І популярність цієї нової політичної сили надалі зростає! Це не може не турбувати панів Януковича і Ахметова, що розуміють до яких наслідків для них це може призвести. Тож їм треба за будь-яку ціну вивезти з політичної боротьби цього дуже небезпечного суперника. Це мета реальність якої, я думаю, Ви не станете ставити під сумнів? Тож є мета, а що до методів, то ми вже мали досить можливостей переконатися у тому, що Партія Регіонів є не надто розбірливою у виборі засобів – впливові міжнародні організації вже неодноразово висловлювалися з цього приводу.
    Саме під цим кутом я і розглядаю нещодавні події у Львові.
    Ітак, спочатку фракція Партії Регіонів разом з комуністами проводять через Верховну Раду вкрай сумнівний законопроект про використання червоних прапорів. Реакцію суспільства на цей провокаційний законопроект можна було передбачити заздалегідь: українське суспільство розкололося. Регіонали не розуміли, що роблять? – Не думаю – чудово розуміли! І, скоріш за все, свідомо йшли на це загострення. Навіщо?! – Я думаю, це була перша частина політичної комбінації. А другою частиною стало те, що сталося у Львові 9 травня цього року.
    На відміну від Тимошенко і Луценко, лідери «Свободи» ніколи не займали ніяких державних посад і тому не можуть бути вилучені з політичної боротьби шляхом звинувачення у корупційних діях з подальшим відкриттям карних справ і арештом. Тож довелося шукати інші приводи для відкриття карних справ. Спочатку пролунали вибухи біля протизаконно і однозначно-провокаційно встановленого пам’ятника Сталіну у місті Запоріжжя. У вибухах одразу ж звинувачують «Свободу» і під час обшуків у її активістів «знаходять» зброю і вибухівку – всі атрибути терористичної організції! Але ця справа якось з самого початку «не пішла» і перетворити її на процес проти «Свободи» з подальшою забороною цієї партії не вдалося. І ось 9 травня ми спостерігаємо другу спробу.
    З міста Севастополь до Львова на спеціально для цього арендованих автобусах виїздить чимала група активістів проросійських партій і організацій, діяльність яких має неприхований сепаратистський характер. Поясніть мені, будь ласка, якого біса сепаратистам знадобилося гуртом їхати до Львова?! – Щоб могили загиблих героїв вшанувати?! В Севастополі нема куди квіти на честь Дня Перемоги покласти?!
    Громадськість Західної України вже й без того збурена законом про легалізацію червоного прапора, і ось на фоні цього роздратування до Львова приїздить група російських націоналістів і розпочинає не тільки червоними прапорами розмахувати, а ще й «георгієвські стрічки» всюди розвішувати .... Реакція була цілком очікуваною: місцеві почали бити гостей, що забули, як треба поводитися у гостях. Перепало і ветеранам і навіть дипломатам ....
    З відеоматеріалів, що оприлюднила ВВС, саме навколо «георгієвських стрічок» баталії і спалахнули. Як на мене, цей атрибут Першої Світової Війни є абсолютно недоречним у дні святкування Перемоги у Другій Світовій – не використовувалася ця символика ні Радянською ні будь якаю іншою з армій Антигітлерівської Коаліції! Навіть у Москві акції з використанням «георгієвських стрічок» викликали серйозні дискусії з приводу правомірності і доречності таких дій. Що ж до України, то для багатьох «георгієвська стрічка» є взагалі чужим символом і асоціюється швидше з Російською Імперією і з намаганнями окремих політичних сил у Росії відродити ту давно зниклу державу, поглинувши Україну. Саме тому російські націоналісти і намагаються створити культ «георгієвської стрічки». І саме для цього вони намагаються зробити її обов’язковим атрибутом святкування Дня Перемоги.
    Бачення подій Другої Світової російськими націонал-шовіністами є дуже дивним: вони час від часу, згадуючи про ті криваві події, припускаються досить дивних «помилок», стверджуючи, що Берлін у 1945 році брала Російська Армія (а чим тоді займалася Радянська Армія?!!). Особисто для мене ці дивні «помилки» і розпочата минулого року кампанія з раздачі «георгієвських стрічок» - два кроки у напрямку до привиття у свідомості російської молоді переконання, що Другу Світову Війну виграла саме Росія – без участі України та інших народів колишнього СРСР.
    Провокація вдалася: весь Світ побачив, що на вулицях Львова націоналісти б’ють ветеранів. Я не знаю, хто насправді були ті люди, що перед камерами кривдили літніх людей. Я переконаний, що у Львові 9 травня було здійснено провокацію і тому припускаю, що ветеранів били і вінок російських дипломатів трощили саме провокатори. Хто б не були ті люди – дурні чи провокатори – але заплямовано саме український національний рух. Згадайте як невідомі молодики кілька місяців тому били шибки у Мінську – жодного з них не було затримано і засуджено але відповідальність за дії цих «невідомих героїв» було покладено на конкурентів Лукашенко під час минулих президентських виборів. Те ж саме відбувається зараз і в Україні: невідомі билися з російськими активістами, били ветеранів і трощили вінок російського консула, але відповідальність за ці дії чомусь одразу було покладено на ВО «Свобода». Не вбачаєте схожість ситуацій?
    І ось МЗС Росії вже звинувачує Україну у відродженні фашизму (коли це неприйняття «георгієвської стрічки» стало фашизмом?) а серед лідерів Партії Регіонів вже лунають заклики заборонити ВО «Свобода», як «фашистську організацію».
    А може саме заради цього і їхали російські активісти-сепаратисти до Львова, може саме заради цього і дратували львів’ян червоними прапорами і «георгієвськими стрічками»? Може саме заради цього і приймався Партією Регіонів провокаційний закон про легалізацію червоних прапорів? Може саме заради цього невідомі молодики і принижували ветеранів і дипломатів? – Заради того, щоб Влада отримала нагоду розпочати репресії проти найбільш серйозного суперника пана Януковича і Партії Регіонів? Вам така версія тих подій не приходила на думку?

  • 8. Час допису 14:14 Дата допису 2 June 2011, Colonel Написав:

    Абсолютно согласен! Очень взвешенный и справедливый коментарий! Такое впечатление, что город львов очутился в 1939!

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS