« Попередній | Актуальний | Наступний »

Смоленська авіакатастрофа: рік пошуків і протистоянь

Petro Kuspys Petro Kuspys | 2011-04-10, 22:05

Президент Польщі Броніслав Коморовський, прем

Президент Польщі Броніслав Коморовський, прем"єр-міністр Дональд Туск, маршал Сейму Ґжеґож Схетина, маршал Сенату Богдан Борусевич, Сайт прем"єр-міністра

Субота, 9 квітня 2011 року. У Каркові сонячний, але холодний день. У центрі міста, як завжди, багато туристів. Чути гомін вулиці і запах кави. Адже Краків - це місто сотні кав'ярень. Щогодини з вежі Маріїнського кафедрального собору лунає мелодія трубача - характерна лише для Кракова. Ніщо не пригадує про події, які рік тому відбувалися у Кракові - похорон президентського подружжя. Не пригадує, бо не треба. Польща пам'ятає. 10 квітня є днем двох національних трагедій - розстрілу польських офіцерів у Катині в 1940 році та авіакатастрофи президентського лайнера у 2010 році, також у Катині. Однак не все так просто. Пам'ять переплітається з негативними емоціями, які є результатом політики і невгамовних засобів масової інформації. Пошук журналістської «істини» лише нагнітає ситуацію. Похоронна мелодія і жалісні відеоролики перестали цікавити суспільство. І дійсно. На думку фахівців, ЗМІ перебрали: замість інформації - провокація, замість пошани - сенсація. Весь час триває «полювання на відьом». У пошуках винуватців авіакатастрофи на лаві підсудних посадили всіх, кого лише було можна. Насамперед росіян - прем'єр-міністра, спецслужби і диспетчерів повітряного руху. Цю ідею охоче підтримала опозиційна партія «Право і справедливість», на чолі з братом загиблого президента, Ярославом Качинським. Саме Кремль має бути першопричиною трагедії. Висунуто звинувачення також на адресу уряду Дональда Туска, що так само було до вподоби опозиції. Врешті-решт преса вказала на самого президента. На щастя, політкам вистачило здорового глузду, щоб не формувати подібних, безпідставних звинувачень на адресу загиблого Леха Качинського. Хоча й такі версії з'являлася. Зокрема про те, що президент особисто наказав пілотам приземлитися. Адже у минулому траплялися випадки, коли глава держави змусив екіпаж здійснити посадку там, де це було небезпечно. Лех Качинський чинив такий тиск на екіпаж під час війни в Грузії. Тоді пілоти відмовилися виконувати його усне доручення про приземлення на летовищі у Тбілісі. Лише після отримання наказу в письмовій формі літак пішов на посадку. Цей досвід пілотів також міг вплинути на прийняття рішення про ризиковане приземлення. У результаті слідства такий варіант однак виключено зі списку ймовірних причин авіакатастрофи.


Згідно зі звітом російського Міждержавного авіаційного комітету (МАК) «безпосередніми причинами катастрофи були: нездатність екіпажу ухвалити вчасне рішення щодо посадки на запасному летовищі та зниження до висоти менше ста метрів». Безпосередньо перед катастрофою бортовий комп'ютер декілька разів наказував «Набрати висоту» і попереджав, що попереду земля. Однак пілоти проігнорували ці сигнали. У цьому плані МАК має рацію, вважаючи дії польських пілотів ризикованими. Польська сторона також схиляється до подібної оцінки, але не погоджується з неповною формою звіту. Спочатку документ гостро скритикували усі політичні кола. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск навіть пообіцяв змусити МАК до внесення змін до звіту. Однак незабаром набрав у рот води. Адже згідно з міжнародними домовленостями щодо з'ясування обставин краху літака, рішення МАК є остаточним і не підлягає розгляду.

Авіакатастрофа є наслідком системних занедбань польської сторони щодо професійної підготовки пілотів, підготовки державних візитів та безвідповідальності самих пілотів. Так вважають усі польські незалежні фахівці. Отож, у цій частині, російський звіт, який обтяжує відповідальністю за авіакатастрофу виключно польський екіпаж літака, стає все більше прийнятним для широкого загалу. З другого боку, лише 20 відсотків поляків вірять у те, що вдасться з'ясувати всі обставини смоленської трагедії. Так чи інакше, 10 квітня буде у Польщі днем пам'яті, днем суспільної незгоди, днем політичних протистоянь. Навіть якщо буде доведено відповідальність польської сторони, для деяких політичних і суспільних кіл винними будуть росіяни. Полякам простіше було б погодитися саме з такою версією подій. У такому випадку загиблих пасажирів президентського лайнера можна було б назвати національними героями, а не лише жертвами авіакатастрофи. Саме такі дві точки зору панують у польському суспільстві.

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS