« Попередній | Актуальний | Наступний »

Нескінченний "Кучмаґейт"

Богдан Цюпин Богдан Цюпин | 2011-03-23, 15:39

President Leonid Kuchma gesturing during a press-conference in Kiev. Ukraine

Чи варто жаліти Леоніда Кучму, який каже, що понад 10 років прожив під тиском, а тепер знову змушений спілкуватися з прокуратурою через жахливу смерть Георгія Гонгадзе?

Напевне, таки варто, але ще більше треба пожаліти українців і Україну, заплямовану жахливими подіями та, очевидно, збитою з прямішого шляху до розбудови успішнішої держави.

Коли близько десятка років тому британський часопис Економіст писав про оприлюднені записи в президентському кабінеті, то автор сказав, що українці з тих записів дізналися, що їхній керівник "щонайменше брудно висловлюється, а в гіршому випадку - причетний до злочину".

Лихослів'я голосу, схожого на голос Кучми, залишалося би проблемою його рівня культури, але жахливим наслідком стало нахабне викрадення молодого журналіста і дикунське його убивство.

Як саме причетний Леонід Кучма до долі Гонгадзе - окреме питання і він має вважатися невинним, аж поки це не доведе суд.


Леонід Кучма міг скоротити муки.

За 10 років прояснилися обставини, які дають підстави серйозно дорікнути панові Кучмі і спробувати отримати уроки з того, що відбулося.

Сам Леонід Кучма і чимало вартих довіри людей вказують, що смерть Гонгадзе була використана для послаблення його як президента.

Але це не применшує, а збільшує проступок пана Кучми, бо виглядає, що він не посмів розв'язати цю проблему політично.

Якщо становищем, як вказує сам пан Кучма, скористалися зовнішні антиукраїнські сили, то виходить, що він сам розтягав той період.

Він не зміг сприяти виявленню і таким чином нейтралізації тих неназваних сил, а також не вдався до радикальнішого способу нейтралізації - своєї відставки і сприянню обранню на президентську посаду незалежної людини.

Натомість він вирішив зробити усе можливе, щоб залишатися на посаді і бути президентом з тягарем дискредитації на плечах і навіть певний час не заперечував можливість його третього терміну на посаді.

Швидкі і рішучі політичні дії президента Кучми десять років тому могли врятувати Україну від того, що нею керувала людина, яка сама визнає, що перебувала під постійним зовнішнім тиском.

Або він самовпевнено вважав себе незамінним, або дбав суто за себе, ховаючись на найвищій посаді від відповідальності, або, загнаний у глухий кут, усе робив вимушено.

Жодних ознак, що його дії були на користь України та українського народу, наразі не видно.

BBC navigation

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS